Спецпроект

У Бундестазі відреагували на петицію про визнання Голодомору геноцидом українців

Секретаріат петиційної комісії Бундестагу надіслав офіційну відповідь щодо петиції про визнання Німеччиною Голодомору 1932-1933 років геноцидом українського народу. За кілька місяців петиційна комісія голосуватиме щодо винесення питання визнання Німеччиною Голодомору на розгляд Бундестагу.

Про це у Facebook повідомила ініціаторка збору підписів під петицією до Бундестагу про Голодомор Наталія Ткачук, передає УНН.

 

“Щойно одержала офіційну відповідь від секретаріату петиційної комісії Бундестагу щодо нашої петиції про визнання Німеччиною Голодомору 1932-1933 років геноцидом українців”, — написала вона.

Ткачук нагадала, що за місяць вдалося зібрати понад 73 тис. підписів.

“Коротко скажу щодо подальших кроків. Секретаріат петиційної комісії повідомляє, що наразі готується пропозиції до рішення петиційної комісії.

По суті йдеться про те, що за кілька місяців (вочевидь, після парламентських канікул) петиційна комісія голосуватиме за те, виносити питання визнання Німеччиною Голодомору на розгляд Бундестагу чи ні”, — зазначила Наталія.

З її слів, у складі петиційної комісії 28 депутатів. Ткачук закликала звертатись до них листом, дзвінком в офіс, під час зустрічі в окрузі. Вона також закликала поширювати брошури про Голодомор німецькою мовою серед знайомих тощо.

ОУН і Тайвань проти комуністів та Пекіна

Наприкінці 1956 року з Великої Британії відбув корабель у Південно-Східну Азію, на борту якого перебували Юліан Заблоцький (керівник дипломатичної місії) та Володимир Косик (заступник керівника). До Тайбею, столиці острова, вони прибули 25 лютого 1957 року

«Людина, що не має померти». Міф про Муссоліні

Зачарованість італійців своїм дуче тривала довго, але вщент розбилася через руйнівний результат воєнних операцій

«Расстрелян за националистическую деятельность…»: таємниця смерті Петра Франка

Петро Франко був розстріляний. Однозначно, що сталося це не швидше 6 липня 1941 р… Про конкретну дату страти поки що залишається лише здогадуватися…

Як Василя Стефаника було врятовано від страти

Я йому представився й сказав, що їдемо на розмову в "пруському" штабі, висловив я при тому надію, що все буде тепер добре, судячи по прихильних словах шефа штабу. Стефаник одначе приймав мої слова холодно, а вкінці запитався мене на ходу до авта:
— Коли Ви кажете, що Ви УСС, то скажіть мені, чи мене зараз розстріляють, чи ще будуть мучити?!..