АНОНС: Лекція "Історія появи дитячих майданчиків в Україні"

У Львові пройде лекція Валентини Шевченко "Прибрати з вулиць!" або Історія появи дитячих майданчиків в Україні".

Про це повідомляє Центр міської історії.

 

Спеціально відведені території для активного відпочинку дітей з’явилися у середині ХІХ ст. Їхню появу визначили три ключові фактори: розвиток психолого-педагогічних знань, зумовлена індустріальною революцією стрімка урбанізація, формування модерного способу міського життя.

Щоб якось упорядкувати і контролювати дозвілля наймолодших містян, влада та громадськість намагалися прибрати їх з вулиць, відділити від "світу розпусти", безхатченків, злочинців, жебраків, "поганого товариства", забезпечивши певні умови для фізичного і духовного розвитку.

Зусиллями органів місцевого самоврядування, громадських організацій, окремих осіб у великих містах Західної Європи і Північної Америки було облаштовано дитячі пісочниці, сади і майданчики.

У 1887 р. подібна ідея виникла в Одесі, де впродовж п’яти наступних років було створено Дитячий сад у центральній частині міста, дитячий майданчик у Дюківському саду та арену для шкільних ігор в Олександрівському парку.

Ці публічні простори для дітей стали першими в Російській імперії. Після багатьох схвальних відгуків у періодичній пресі ними зацікавилися в інших великих містах.

Іноді в Одесу приїжджали спеціально для того, щоб безпосередньо ознайомитися з функціюванням садів і майданчиків для ігор. Згодом подібні простори з’явилися в Києві, Москві, Петербурзі, Харкові та інших містах.

У межах лекції буде розглянуто кілька тематичних блоків: 1) від ідеї до реалізації – хто, чому і як; 2) організація, функціонування та правила користування; 3) гендер та ексклюзія на дитячому майданчику модерного міста.

Лектор. Валентина Шевченко працює в Інституті історії України НАН України. Її кандидатська дисертація була присвячена розвиткові банкірської діяльності на території Південної України у ХІХ – на початку ХХ ст.

Нині у фокусі наукових зацікавлень дослідниці знаходиться процес творення публічного простору міст України в період формування індустріального суспільства.

Час: 12 червня 2019, середа, 18.30

Місце: Центр міської історії, вул. Академіка Богомольця, 6, м. Львів

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.