АНОНС: Лекція "Історія появи дитячих майданчиків в Україні"

У Львові пройде лекція Валентини Шевченко "Прибрати з вулиць!" або Історія появи дитячих майданчиків в Україні".

Про це повідомляє Центр міської історії.

 

Спеціально відведені території для активного відпочинку дітей з’явилися у середині ХІХ ст. Їхню появу визначили три ключові фактори: розвиток психолого-педагогічних знань, зумовлена індустріальною революцією стрімка урбанізація, формування модерного способу міського життя.

Щоб якось упорядкувати і контролювати дозвілля наймолодших містян, влада та громадськість намагалися прибрати їх з вулиць, відділити від "світу розпусти", безхатченків, злочинців, жебраків, "поганого товариства", забезпечивши певні умови для фізичного і духовного розвитку.

Зусиллями органів місцевого самоврядування, громадських організацій, окремих осіб у великих містах Західної Європи і Північної Америки було облаштовано дитячі пісочниці, сади і майданчики.

У 1887 р. подібна ідея виникла в Одесі, де впродовж п’яти наступних років було створено Дитячий сад у центральній частині міста, дитячий майданчик у Дюківському саду та арену для шкільних ігор в Олександрівському парку.

Ці публічні простори для дітей стали першими в Російській імперії. Після багатьох схвальних відгуків у періодичній пресі ними зацікавилися в інших великих містах.

Іноді в Одесу приїжджали спеціально для того, щоб безпосередньо ознайомитися з функціюванням садів і майданчиків для ігор. Згодом подібні простори з’явилися в Києві, Москві, Петербурзі, Харкові та інших містах.

У межах лекції буде розглянуто кілька тематичних блоків: 1) від ідеї до реалізації – хто, чому і як; 2) організація, функціонування та правила користування; 3) гендер та ексклюзія на дитячому майданчику модерного міста.

Лектор. Валентина Шевченко працює в Інституті історії України НАН України. Її кандидатська дисертація була присвячена розвиткові банкірської діяльності на території Південної України у ХІХ – на початку ХХ ст.

Нині у фокусі наукових зацікавлень дослідниці знаходиться процес творення публічного простору міст України в період формування індустріального суспільства.

Час: 12 червня 2019, середа, 18.30

Місце: Центр міської історії, вул. Академіка Богомольця, 6, м. Львів

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.