АНОНС: Лекція "Історія появи дитячих майданчиків в Україні"

У Львові пройде лекція Валентини Шевченко "Прибрати з вулиць!" або Історія появи дитячих майданчиків в Україні".

Про це повідомляє Центр міської історії.

 

Спеціально відведені території для активного відпочинку дітей з’явилися у середині ХІХ ст. Їхню появу визначили три ключові фактори: розвиток психолого-педагогічних знань, зумовлена індустріальною революцією стрімка урбанізація, формування модерного способу міського життя.

Щоб якось упорядкувати і контролювати дозвілля наймолодших містян, влада та громадськість намагалися прибрати їх з вулиць, відділити від "світу розпусти", безхатченків, злочинців, жебраків, "поганого товариства", забезпечивши певні умови для фізичного і духовного розвитку.

Зусиллями органів місцевого самоврядування, громадських організацій, окремих осіб у великих містах Західної Європи і Північної Америки було облаштовано дитячі пісочниці, сади і майданчики.

У 1887 р. подібна ідея виникла в Одесі, де впродовж п’яти наступних років було створено Дитячий сад у центральній частині міста, дитячий майданчик у Дюківському саду та арену для шкільних ігор в Олександрівському парку.

Ці публічні простори для дітей стали першими в Російській імперії. Після багатьох схвальних відгуків у періодичній пресі ними зацікавилися в інших великих містах.

Іноді в Одесу приїжджали спеціально для того, щоб безпосередньо ознайомитися з функціюванням садів і майданчиків для ігор. Згодом подібні простори з’явилися в Києві, Москві, Петербурзі, Харкові та інших містах.

У межах лекції буде розглянуто кілька тематичних блоків: 1) від ідеї до реалізації – хто, чому і як; 2) організація, функціонування та правила користування; 3) гендер та ексклюзія на дитячому майданчику модерного міста.

Лектор. Валентина Шевченко працює в Інституті історії України НАН України. Її кандидатська дисертація була присвячена розвиткові банкірської діяльності на території Південної України у ХІХ – на початку ХХ ст.

Нині у фокусі наукових зацікавлень дослідниці знаходиться процес творення публічного простору міст України в період формування індустріального суспільства.

Час: 12 червня 2019, середа, 18.30

Місце: Центр міської історії, вул. Академіка Богомольця, 6, м. Львів

"Сарана з Росії" і розстріли. Як оббирали київських "олігархів"

Як і сьогодні, пересічні люди 100 років тому вірили у ледь не чарівну силу керівних посад в країні. Промовистим прикладом, який яскраво характеризує віру у силу ухвалених постанов, стала ситуація з бензином. Коли навесні 1919-го виникла катастрофічна його нестача, то Раднарком УСРР ухвалив цілком логічне рішення про припинення з 21 березня "видачі бензину та інших сумішей, необхідних для броньовиків і авіації".

Понівечені долі: репресії проти рятівників євреїв у СРСР

Одні з найбільш шанованих та визнаних у світі українців – Праведники народів Світу. На жаль, щодо деяких з них радянська влада проводила політику репресій. Про трагічні долі Праведників у СРСР.

Розстріляний «Кармелюк». Історія Степана Шагайди

«Батько сполотнів, побілів мов стіна. Поки робили обшук, перетрушуючи одяг, білизну, книги, мої іграшки, батькові й мамі не дозволяли розмовляти. І лише коли дозволили на виході попрощатися, мама запитала у батька: «Стьопо, скажи чесно, ти в чому-небудь винен?» «Присягаюся найдорожчим для мене – життям мого сина, що я ні в чому не винен!» – відповів він із сльозами в голосі».

Розстріляний у 38-му, «помер» від інфаркту у 43-му

Якщо у Вашій сім’ї, родині є свідоцтво про смерть, датоване 1950-ми роками, у якому зазначено, що Ваш репресований родич помер в 1943 році від інфаркту міокарда, то тут все ВИГАДАНО – і дата, і причина. Справжнім залишається лише сам факт смерті. Так радянська влада намагалася приховати свою участь у знищенні мільйонів людей без будь-якого слідства.