Спецпроект

Марш правих у пам'ять про Волинь у Вроцлаві заборонили через українофобію

Міська влада польського міста Вроцлава зупинила марш націоналістів через антиукраїнські гасла і розпалювання ненависті.

Про це повідомляє "Дзеркало тижня" з посиланням на Gazeta Wyborcza.

Націоналісти організували мітинг, приурочивши його до національного Дня пам'яті жертв Волинської трагедії 11 липня (офіційно - "Дня пам'яті жертв геноциду, вчиненому українськими націоналістами на Волині в 1943-1944 роках").

У запрошенні на акцію відкрито писали, що вона матє на меті "вшанування чоловіків і жінок, молодих і старих поляків, яких не вбила і не вивезла до Сибіру радянська влада, а яких вбили українці під час кривавої неділі".

 
Ульраправі у Вроцлаві під час акції в пам'ять про польських жертв Волині
Krzysztof Ćwik

Марш проходив під схожими гаслами, а тому не минуло й години після початку, як адміністрація міста акцію перервала.

"О 19:45 збори Яцека Мендляра і Романа Зеліньского [організатори маршу — ІП] було розпущено представником міста. Розпуску передувало два попередження організаторам і учасникам. Причиною було розпалювання ненависті на ґрунті національності та релігії", — повідомив у "Фейсбуці" віце-голова Міської ради Вроцлава Бартоломей Чонжинський.

Яцек Мендляр назвав рішення міської влади "антипольським скандалом і шовінізмом по відношенню до поляків"

Як повідомлялося, президент Польщі Анджей Дуда попросив у президента України Володимира Зеленського дозволу на ексгумацію тіл польських жертв польсько-українського конфлікту в Західній Україні.

Посольство України в Польщі вшанувало пам’ять жертв польсько-українського конфлікту в роки Другої світової війни.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.

Полювання на президента

Колишній писар УПА, донський козак і чеський мільйонер. Цей цікавий "коктейль особистостей" був залучений до проведення теракту, який мав відбутися у Празі за кілька днів до падіння Третього Райху. Мета диверсії – знищити Августина Волошина, колишнього президента Карпатської України. Все ретельно спланували. Однак у вирішальний день щось пішло шкереберть