Спецпроект

Дуда звернувся до Зеленського з проханням дозволити ексгумації польських жертв Волині

Президент Польщі Анджей Дуда попросив у президента України Володимира Зеленського дозволу на ексгумацію тіл польських жертв польсько-українського конфлікту в Західній Україні.

За його словам, цей крок дозволить зміцнити відносини двох країн, повідомляє "Дзеркало тижня".

Про це Дуда розповів в четвер, 11 липня, після покладання вінків до монумента полякам, загиблим під час конфлікту з українцями на Волині й у Галичині в 1943-1944 роках.

Дуда зазначив, що відповідна розмова між ним і Зеленським відбулася під час зустрічі в Брюсселі 4 червня.

"Щоб не було лихої пам'яті або ворожості необхідно вшанування. А умова цього вшанування - це згода української сторони на проведення ексгумації для того, щоб можна було позначити могили, щоб нащадки знали ці місця, куди можна поїхати, де можуть запалити лампадку, покласти квіти, помолитися, де можуть подумати і згадати про своїх рідних. На цьому повинні будувати наші відносини на майбутнє", - підкреслив Дуда.

Нагадаємо, Україна призупинила видачу дозволів на пошукові роботи (а не власне ексгумацій) для польських організацій у квітні 2017 року після серії актів вандалізму проти українських могил і пам'ятників на території Польщі. Голова УІНП Володимир В'ятрович умово відновлення видачі дозволів назвав відновлення поляками хоча б одного із пошкоджених пам'ятників.

Президент Зеленський під час зустрічі з Дудою в Брюсселі повідомив, що налаштований на примирення і недопущення домінування тематики складних періодів історії українсько-польських відносин.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.