Спецпроект

Дуда звернувся до Зеленського з проханням дозволити ексгумації польських жертв Волині

Президент Польщі Анджей Дуда попросив у президента України Володимира Зеленського дозволу на ексгумацію тіл польських жертв польсько-українського конфлікту в Західній Україні.

За його словам, цей крок дозволить зміцнити відносини двох країн, повідомляє "Дзеркало тижня".

Про це Дуда розповів в четвер, 11 липня, після покладання вінків до монумента полякам, загиблим під час конфлікту з українцями на Волині й у Галичині в 1943-1944 роках.

Дуда зазначив, що відповідна розмова між ним і Зеленським відбулася під час зустрічі в Брюсселі 4 червня.

"Щоб не було лихої пам'яті або ворожості необхідно вшанування. А умова цього вшанування - це згода української сторони на проведення ексгумації для того, щоб можна було позначити могили, щоб нащадки знали ці місця, куди можна поїхати, де можуть запалити лампадку, покласти квіти, помолитися, де можуть подумати і згадати про своїх рідних. На цьому повинні будувати наші відносини на майбутнє", - підкреслив Дуда.

Нагадаємо, Україна призупинила видачу дозволів на пошукові роботи (а не власне ексгумацій) для польських організацій у квітні 2017 року після серії актів вандалізму проти українських могил і пам'ятників на території Польщі. Голова УІНП Володимир В'ятрович умово відновлення видачі дозволів назвав відновлення поляками хоча б одного із пошкоджених пам'ятників.

Президент Зеленський під час зустрічі з Дудою в Брюсселі повідомив, що налаштований на примирення і недопущення домінування тематики складних періодів історії українсько-польських відносин.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.

Полювання на президента

Колишній писар УПА, донський козак і чеський мільйонер. Цей цікавий "коктейль особистостей" був залучений до проведення теракту, який мав відбутися у Празі за кілька днів до падіння Третього Райху. Мета диверсії – знищити Августина Волошина, колишнього президента Карпатської України. Все ретельно спланували. Однак у вирішальний день щось пішло шкереберть