У Вінниці планують встановити пам’ятник Любомиру Гузару

Пам’ятник екс-Главі УГКЦ Блаженнішому Любомиру Гузару хочуть встановити у Вінниці з благословення владики Йосифа Міляна. Ініціатором цієї ідеї стала місцева парафія Покрова Пресвятої Богородиці Української Греко-Католицької Церкви.

Про це повідомляє Релігійно-інформаційна служба України.

 

Справу уже представили Синоду єпископів УГКЦ і Главі Церкви Блаженнішому Святославу Шевчуку. Наразі громада ініціювала збір коштів для монумента.

«Ініціатива встановити пам’ятник Блаженнішому Любомиру з’явилася торік, під час однієї з розмов, в якій брали участь представники нашої парафії та місцеві історики, зокрема директор Центру історії Вінниці Олександр Федоришен.

Говорили про те, що Блаженніший Любомир – не тільки церковний діяч, але мудрець нації, людина, постать якої виходить далеко поза межі УГКЦ. Він мав що сказати усім українцям, у тому числі політикам, – розповів кореспонденту РІСУ Володимиру Морозу вінницький парох УГКЦ і настоятель монастиря Згромадження Воплоченого Слова у Вінниці о. Григорій Рогацький.

– Цю ідею пам’ятника я поніс владиці Йосифу Міляну, який прихильно прийняв її і сконтактував нас зі скульптором Олесем Сидоруком. Митець представив нам своє бачення. І так візія ініціаторів із Вінниці, візія владики Йосифа та візія Олеся Сидорука поєдналися довкола макету пам’ятника Блаженнішому».

Проект пам'ятника
Проект пам'ятника

Автори ідеї вшанування Любомира Гузара як мудреця і совісті сучасної України сподіваються, що монументу знайдеться гідне місце у Вінниці. Робота над ідеєю триває. А тим часом у Вінниці ініціювали збір коштів для пам’ятника – їх потрібно 37 тис. доларів США.

«Сума велика і ми такої не маємо, але ідея вартує того, щоб старатися, продовжує о. Г. Рогацький, – Отож, хто може, нехай приєднується пожертвою грошей. Хто не може цього, нехай не зневірюється і єднається з нами у молитві. А Бог допоможе добрій справі».

Потенційні жертводавці можуть звертатися безпосередньо до о. Григорія Рогацького за тел. +38 (098) 259-66-25.

За два кроки до війни: Гляйвіцька провокація

31 серпня 1939 року. Невеличке сілезьке містечко Гляйвіц, Німеччина. Вечір. В одному з номерів готелю в центрі міста на застеленому ліжку лежить з закритими очима чоловік. Він вдягнутий і взутий. О 16-00 тишу номера прорізує вимогливий дзвінок телефону, який стоїть на столику біля ліжка. Не відкриваючи очей чоловік простягає руку, знімає трубку і підносить її до вуха. З трубки лунає добре знайомий йому голос: «Терміново передзвоніть!».

«Тройка» чи «Сєвєр»? – депортаційна операція початку квітня 1951 року

70 років тому на території України відбулася остання депортаційна операція, під час якої переважно зі Західної України було виселено 2 487 сімей куркулів, свідків Єгови та колишніх вояків армії Андерса

Черчилль-політик і Орвелл-письменник: дивовижні схожості двох культових особистостей

Мало хто знає, що здавалося б, нічим не пов’язані між собою Вінстон Черчилль та Джордж Орвелл мали насправді багато чого спільного. Обоє випередили свій час, обоє виступали борцями за свободу та демократію, а їхні ідеї, сформовані майже століття тому, залишаються гостро актуальними і дотепер.
Книжка «Черчилль і Орвелл. Битва за свободу», написана журналістом та воєнним кореспондентом Томасом Ріксом, вийшла друком у крафтовому видавництві «Лабораторія». Це порівняльна біографія двох видатних історичних постатей, які ніколи не зустрічались, однак захоплювались один одним на відстані.

Українська латинка в царській Росії?

У фонді Подільського духовної консисторії Державного архіву Хмельницької області потрапила на очі справа «О запрещении печатания азбук русского языка с применением польского алфавита». «А чи не йдеться про українську латинку?», – відразу подумалося, хоча важко уявити такий феномен у Російській імперії ХІХ століття