У Вінниці планують встановити пам’ятник Любомиру Гузару

Пам’ятник екс-Главі УГКЦ Блаженнішому Любомиру Гузару хочуть встановити у Вінниці з благословення владики Йосифа Міляна. Ініціатором цієї ідеї стала місцева парафія Покрова Пресвятої Богородиці Української Греко-Католицької Церкви.

Про це повідомляє Релігійно-інформаційна служба України.

 

Справу уже представили Синоду єпископів УГКЦ і Главі Церкви Блаженнішому Святославу Шевчуку. Наразі громада ініціювала збір коштів для монумента.

«Ініціатива встановити пам’ятник Блаженнішому Любомиру з’явилася торік, під час однієї з розмов, в якій брали участь представники нашої парафії та місцеві історики, зокрема директор Центру історії Вінниці Олександр Федоришен.

Говорили про те, що Блаженніший Любомир – не тільки церковний діяч, але мудрець нації, людина, постать якої виходить далеко поза межі УГКЦ. Він мав що сказати усім українцям, у тому числі політикам, – розповів кореспонденту РІСУ Володимиру Морозу вінницький парох УГКЦ і настоятель монастиря Згромадження Воплоченого Слова у Вінниці о. Григорій Рогацький.

– Цю ідею пам’ятника я поніс владиці Йосифу Міляну, який прихильно прийняв її і сконтактував нас зі скульптором Олесем Сидоруком. Митець представив нам своє бачення. І так візія ініціаторів із Вінниці, візія владики Йосифа та візія Олеся Сидорука поєдналися довкола макету пам’ятника Блаженнішому».

Проект пам'ятника
Проект пам'ятника

Автори ідеї вшанування Любомира Гузара як мудреця і совісті сучасної України сподіваються, що монументу знайдеться гідне місце у Вінниці. Робота над ідеєю триває. А тим часом у Вінниці ініціювали збір коштів для пам’ятника – їх потрібно 37 тис. доларів США.

«Сума велика і ми такої не маємо, але ідея вартує того, щоб старатися, продовжує о. Г. Рогацький, – Отож, хто може, нехай приєднується пожертвою грошей. Хто не може цього, нехай не зневірюється і єднається з нами у молитві. А Бог допоможе добрій справі».

Потенційні жертводавці можуть звертатися безпосередньо до о. Григорія Рогацького за тел. +38 (098) 259-66-25.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.

Антон Дробович: "Пам'ятання — це спротив забуттю"

Інтерв’ю з науковцем, громадським діячем Антоном Дробовичем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Як витримати тиск КДБ і навіть його висміювати? Досвід Натана Щаранського із книжки "Не злякаюся зла"

У травні 2025 році, через майже 40 років з дня написання, книга радянського дисидента Натана Щаранського "Не злякаюся зла" вийшла українською мовою. Уперше вона була надрукована англійською у 1988-му. У передмові до українського видання Щаранський, який за ці роки встиг стати відомим політичним та державним діячем в Ізраїлі, зазначив: в Україні книга повертається до свого початково призначення — допомагати людям у боротьбі.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.