У Боснії встановили пам’ятний хрест монахам студитам УГКЦ

Цей знак – згадка про лавру Святого Обручника Йосифа, яка була другим монастирем монахів Студійського уставу. У 1908 році митрополит УГКЦ Андрей Шептицький неподалік Бані-Луки заклав Студитську лавру і рівно сто років тому, у 1909 році, Апостольська Столиця на прохання митрополита офіційно заснувала монастир, повідомляє Інформаційний ресур УГКЦ.

У монастирі у 1912-1914 роках отець Климентій Шептицький і отець Леонід Фьодоров готувалися до вступу в чернече життя, тобто проходили новіціат. Обидва греко-католицькі монахи студити померли мученицькою смертю і папа Іван Павло ІІ у 2001 році проголосив їх блаженними.

«Митрополит Андрей відновив чин монахів студитів, сприяв реформі сестер-василіанок і служебниць, покликав в Україну редемптористів, салезіан, бенедиктинців, єзуїтів і навіть капуцинів. Він вважав, що осередками єдності Церкви мусять стати монастирі.

Така концепція мала бути реалізована тут, у боснійській Камениці, коли митрополит Андрей понад століття тому засновував Лавру», – зауважив синкел у справах монашества Львівської архиєпархії о. Юстин Бойко під час вшанування ювілею отця Климентія Шептицького у Боснії.

У місцевій греко-католицькій церкві зберігся унікальний документ – антимінс (освячена хустина із зашитою частинкою мощів святих на престолі – ред.), підписаний митрополитом Андреєм Шептицьким 11 квітня 1913 року. На цьому антимінсі і сьогодні у Бані-Луці під час Літургії здійснюється Таїнство Євхаристії.

На заходах з нагоди встановлення пам’ятного хреста і вшанування 150-ліття Климентія Шептицького була українська громада Боснії-Герцоговини. У Бані-Луці, яка є адміністративним центром Республіки Сербської (так називається один із країв цієї держави), проживають переважно серби, але є понад 40 українських родин.

За офіційною статистикою у Боснії мешкає понад 3 тисячі греко-католиків. Українці з Галичини масово переселялися в Боснію з 1908 року, коли ця територія приєдналася до Австро-Угорщини.