У Боснії встановили пам’ятний хрест монахам студитам УГКЦ

У місті Баня-Лука в Боснії і Герцеговині владика Йосиф Мілян та представники духовенства Української Греко-Католицької Церкви освятили пам’ятний кам’яний хрест з нагоди 150-ліття від дня народження блаженного УГКЦ, отця Климентія Шептицького.

Цей знак – згадка про лавру Святого Обручника Йосифа, яка була другим монастирем монахів Студійського уставу. У 1908 році митрополит УГКЦ Андрей Шептицький неподалік Бані-Луки заклав Студитську лавру і рівно сто років тому, у 1909 році, Апостольська Столиця на прохання митрополита офіційно заснувала монастир, повідомляє Інформаційний ресур УГКЦ.

 

У монастирі у 1912-1914 роках отець Климентій Шептицький і отець Леонід Фьодоров готувалися до вступу в чернече життя, тобто проходили новіціат. Обидва греко-католицькі монахи студити померли мученицькою смертю і папа Іван Павло ІІ у 2001 році проголосив їх блаженними.

 

«Митрополит Андрей відновив чин монахів студитів, сприяв реформі сестер-василіанок і служебниць, покликав в Україну редемптористів, салезіан, бенедиктинців, єзуїтів і навіть капуцинів. Він вважав, що осередками єдності Церкви мусять стати монастирі.

Така концепція мала бути реалізована тут, у боснійській Камениці, коли митрополит Андрей понад століття тому засновував Лавру», – зауважив синкел у справах монашества Львівської архиєпархії о. Юстин Бойко під час вшанування ювілею отця Климентія Шептицького у Боснії.

 

У місцевій греко-католицькій церкві зберігся унікальний документ – антимінс (освячена хустина із зашитою частинкою мощів святих на престолі – ред.), підписаний митрополитом Андреєм Шептицьким 11 квітня 1913 року. На цьому антимінсі і сьогодні у Бані-Луці під час Літургії здійснюється Таїнство Євхаристії.

 

На заходах з нагоди встановлення пам’ятного хреста і вшанування 150-ліття Климентія Шептицького була українська громада Боснії-Герцоговини. У Бані-Луці, яка є адміністративним центром Республіки Сербської (так називається один із країв цієї держави), проживають переважно серби, але є понад 40 українських родин.

За офіційною статистикою у Боснії мешкає понад 3 тисячі греко-католиків. Українці з Галичини масово переселялися в Боснію з 1908 року, коли ця територія приєдналася до Австро-Угорщини.

Петлюра без бронзи, але у кольорах

Рік 1917-й ще не був роком Симона Петлюри. Незаперечним лідером українського національного руху він став року 1919.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".