Із Широкиного евакуювали колекцію картин, яку вважали втраченою. ФОТО

З прифронтового Широкиного, яке практично повністю зруйновано в результаті бойових дій, евакуювали колекцію картин маріупольського художника-графіка Віктора Павлюка. Її від артобстрілів ховав чеченський доброволець.

Про це повідомляє The Бабель із посиланням на арт-платформу «ТЮ!», яка отримала колекцію з кількох сотень робіт.

 

«Військові евакуювали із зруйнованого Широкина цінну колекцію творів мистецтва. Колекція, ймовірно, належала українському художнику Віктору Павлюку, відомому українському графіку, у якого в Широкиному був дім та майстерня.

Боєць чеченського батальйону імені Шейха Мансура з минулого року збирав і ховав від вибухів художні роботи, щоб евакуювати твори із зони бойових дій. Раніше ця колекція вважалася втраченою», — йдеться у повідомленні.

 

Зазначено, що роботи знайшов боєць із позивним «Пікассо», який до війни був художником. Він ініціював порятунок картин.

Арт-платформа додала, що це перший випадок евакуації творів мистецтва за п'ять років війни.

«Бійці зазначили, що за шаріатом вони не можуть торкатися зображень людини — це суперечить їхній релігії. Однак члени батальйону вже кілька років воюють на українській стороні та врятували надбання на знак поваги до України та нашої культури, розуміючи, яку художню та історичну цінність становлять евакуйовані твори», — йдеться у повідомленні.

Зараз роботи реставрують, щоб потім провести виставку.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.