Спецпроект

Зеленський закликав Ізраїль визнати Голодомор геноцидом

Заява прозвучала під час зустрічі з прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньягу 19 серпня.

Президент України Володимир Зеленський закликав Ізраїль визнати Голодомор геноцидом українського народу. Про це повідомляє Радіо Свобода.

Візит Нетаньягу до Києва передбачає покладання квітів до меморіалів жертвам Голодомору та Голокосту.

 
Прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу вклонився жертвам Голодомору у Національному Меморіалі. 19 серпня 2019 року 

"Я знаю, як позитивно засоби масової інформації висвітлюють відвідання у ході візиту прем'єр-міністра Ізраїлю до Національного меморіалу пам'яті жертв Голодомору. Розумію, як тепло це буде сприйняте українським суспільством.

Я звернувся до ізраїльської сторони з закликом визнати Голодомор актом геноциду українського народу. Сьогодні також ми з паном Нетаньягу відвідаємо Бабин Яр і вшануємо жертв масових розстрілів у Бабиному Яру та Голокосту", – сказав Зеленський. Про це він також написав у Twitter.

 

Нетаньягу у своєму виступі згадав про Голокост і зокрема розстріли в Бабиному Яру під час Другої світової війни.

"У нас були періоди прекрасного процвітання в наших двосторонніх стосунках, але були й періоди абсолютно неймовірної трагедії. Під час Голокосту сотні тисяч євреїв було вбито, і ми сьогодні будемо відвідувати Бабин Яр, де тисячі євреїв було знищено нацистами та їхніми колаборантами", – заявив він.

21 січня 2019 року Президент України Петро Порошенко також звертався до Держави Ізраїль із закликом визнати Голодомор 1932-33 років – геноцидом українського народу. У 2018 році із таким закликом до Кнесету звертався голова Верховної Ради України Андрій Парубій під час візиту в Ізраїль.

У листопаді 2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу. Аналогічну оцінку йому офіційно надали 16 країн, Ізраїль до них не входить.

Нагадуємо: Голодомор в Україні 1932—1933 років офіційно визнали геноцидом українського народу 16 країн: Австралія (2003/2008), Ватикан (2001, 2003), Грузія (2005), Еквадор (2007), Естонія (1993), Канада (2003/2008), Колумбія (2007),Латвія (2008), Литва (2005), Мексика (2008), Парагвай (2007), Перу (2007), Польща (2006), Португалія (2017), Угорщина (2003), Україна (2006).

Низка країн в офіційних зверненнях засудили Голодомор як акт винищення людства, вчинений тоталітарним сталінським режимом або вшанували пам'ять його жертв: Андорра (2009), Аргентина (2007), Бразилія (2007), Іспанія (2007), Італія (2004, 2007), Словаччина (2007), США (2003, 2006, 2008), Чехія (2007), Чилі (2007).

У листопаді 2003 року 58-ма сесія Генеральної асамблеї ООН ухвалила "Спільну заяву з нагоди 70-ої річниці Великого голоду 1932—1933 років", де він визнавався національною трагедією українського народу.

За ухвалення Спільної заяви проголосували 64 держави-члени ООН, у тому числі Росія. 23 жовтня 2008 року Європарламент визнав Голодомор в Україні злочином проти людства і висловив співчуття українському народу.

28 квітня 2010 року Парламентська асамблея Ради Європи схвалила резолюцію про вшанування пам'яті загиблих в результаті Голоду 1932—1933 років в Україні та інших республіках колишнього Радянського Союзу, вшанувавши пам'ять загиблих від голоду і засудивши жорстоку політику сталінського режиму. ПАРЄ також зазначила, що "в Україні, яка постраждала найбільше від насильницької колективізації, Голодомор був визнаний геноцидом рішенням Верховної Ради".

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.