Держава взяла під охорону будинок "Слово" та ще 11 об'єктів по Україні. СПИСОК

12 об'єктів культурної спадщини національного значення на Харківщині, Дніпропетровщині, Львівщині та Одещині уряд вніс до Державного реєстру нерухомих пам'яток. У списку - будинок письменників "Слово", будівля Галицького сейму, храми та інші історичні споруди.

Відповідну постанову ухвалив Кабінет Міністрів України на засіданні 21 серпня, повідомляє Урядовий портал.

"Ми молода держава, але з тисячолітньою історією, і ті пам'ятки, які в нас є, дають нам великі сенси та усвідомлення свого славного історичного коріння, саме тому дуже важливо зберегти цю культурну для наших нащадків", – наголосив Міністр культури України Євген Нищук.

У Дніпропетровській області пам'ятками стали: 

- Будинок громадського зібрання (1912 рік, м. Дніпро, вул. Воскресенська, 6);

- Будинок міської управи (1903 рік, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 47);

- Будинок земської лікарні (1837-1845 роки, м. Дніпро, пл. Соборна, 14);

- Вознесенська церква (1824 рік, с. Семенівка Криничанського району).

6 об'єктів внесли в реєстр у Львівській області:

- Будинок канцелярії Галицького сейму (1907- 1909 роки, м. Львів, вул. Листопадового чину, 5а);

- Адміністративний будинок (1886 – 1887 роки, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 16)

- Будівля Галицького сейму (1877 – 1881 роки, м. Львів, вул. Т. Костюшка, 9);

- Каплиця св. Параскеви (1739-1741 роки, с. Підкамінь Бродівського району);

- Монумент (XVII століття, с. Новий Милятин Буського району);

- Каплиця Богоявлення Господнього (1600 рік, 1762 рік, с. Новий Став Кам'янка-Бузького району).

В Одесі пам'яткою визнали палац (об'єм фасадної будівлі) за адресою Приморський бульвар, 9 (1829-1830 роки, середина ХІХ століття, 1949 – 1953 роки).

У Харкові таким став житловий будинок "Слово" (1926-1929 роки, 1930 – 1996 роки, вул. Культури, 9), де в радянський час жили відомі нині письменники. Багато з них зазнали репресій у 1930-ті роки.

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.