Найманці РФ "декомунізували" площу в центрі Донецька. ФОТО

Донецькі терористи перейменували Жовтневу площу в центрі міста на честь знищеного ватажка "ДНР" Олександра Захарченка.

Як повідомляє Цензор.НЕТ, про це з посиланням на ЗМІ окупантів інформує блогер Necro Mancer.

 

"Декомунізація триває успішно", - з іронією прокоментував він фото таблички з новою назвою площі.

 

Довідково. Жовтнева площа – так все ще називають місце перед будівлею облдержадміністрації та обласної ради. Раніше це був плац для стройових занять, що продувався всіма вітрами, у всякому разі – щось дійсно схоже на площу. Зараз, це просто продовження бульвару Пушкіна. Але назва залишалася. На карті міста – з 1984 року, з моменту здачі в експлуатацію "білого дому".

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.