В Україну повертають картину, яку викрали нацисти в Другу світову

За повідомленням українських дипломатів, мова йде про полотно художника Михайла Паніна "Таємний виїзд Івана Грозного перед опричниною", яка у часи Другої світової війни була втрачена з Дніпропетровського художнього музею та згодом опинилась в США.

Про це інформує ВВС. Україна

 
Фото: FACEBOOK/ПОСОЛЬСТВО УКРАЇНИ В США

Повернути картину вдалося завдяки спільним зусиллям дипломатів, Служби зовнішньої розвідки України у співпраці з ФБР, Держдепом та прокуратурою округу Колумбія.

"Наразі, це перший результативний випадок співпраці на офіційному державному рівні України та США у поверненні пам'яток культурної спадщини, незаконно вивезених за кордон", - повідомляє посольство України в США.

 
Фото: FACEBOOK/ПОСОЛЬСТВО УКРАЇНИ В США

"Окреме значення у процесі повернення витвору мистецтва мало доброзичливе ставлення американської родини Девіда та Габріели Трейсі, в яких картина перебувала останні тридцять років, до передачі картини народу України".

Довідково. Картина "Таємний виїзд Івана Грозного перед опричниною" зображує сцену XVI століття: російський цар Іван IV, відомий як Іван Грозний, виїжджає із кремлівських воріт.

Несуверенні нації. Як Україна стала засновницею ООН?

Ті, хто грає у різновид шахів із назвою «Ялта», знають, наскільки цінними (але непевними) бувають тимчасові альянси. Гру придумали після Ялтинської конференції і назвали на її честь.

Історія на львівському Форумі видавців. РОЗКЛАД

У Львові розпочався 26-й Форум видавців. "Історична правда" традиційно обрала серед сотень заходів ті, що пов'язані з історією.

Пропаганда «Золотого вересня». Навіщо комуністи переклали на «мову» народних пісень заяву Молотова?

Невдовзі після "Золотого вересня" на західноукраїнських землях, що стали тепер радянськими, почали виникати "народні" пісні й вірші про "батька-Сталіна" та "польських панів". Така творчість, попри свій вдаваний "стихійний" характер, виходила напрочуд схожою на повідомлення ТАСС чи передовиці "Правди".

Єрусалим у серці Африки

"Остерігаюся писати про них, бо мені просто ніхто не повірить, але присягаюся, що пишу щиру правду..." Як скельні церкви Лалібели увічнили їхнього творця і позбавили влади його нащадків