Рада декомунізувала назви двох українських сіл

Вчора на пленарному засіданні народні депутати України ухвалили в цілому чотири проекти постанов про перейменування українських сіл, два з них – згідно з законом про декомунізацію.

Про це повідомляє УНН.

 

Так, Верховна Рада України в цілому ухвалила:

1. Проект постанови №2093 про перейменування села Іванівка Любашівського району Одеської області на село Яновка. Відповідне рішення підтримали 294 народних депутатів;

2. Проект постанови №2094 про перейменування села Рябухине у Харківської області на село Гуляй Поле. Відповідне рішення підтримали 290 народних депутатів;

3. Проект постанови №2095 про перейменування села Мелихівка у Харківській області на село Миколаївка. Відповідне рішення підтримали 295 народних депутатів;

4. Проект постанови №2096 про перейменування села Текуче Косівського району Івано-Франківської області на село Текуча. Відповідне рішення підтримали 308 народних депутатів.

ВРУ декомунізувала назви двох із чотирьох вищезазначених сіл, а саме села Рябухине та села Мелихівка у Харківській області відповідно до вимог Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки".

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.