На ставці Гітлера під Вінницею знайшли підземні бункери на чотири поверхи

9 вересня Вінницький обласний краєзнавчий музей отримав детальний звіт за результатами досліджень центральної частини території ставки Адольфа Гітлера «Вервольф» у селі Стрижавка під Вінницею.

Про це повідомляє газета "День".

Фахівці з Інституту прикладних проблем екології, геофізики і геохімії, які вивчали пам'ятку, підтвердили розташування "підземних рукотворних об'єктів", тобто приміщень у чотири поверхи. Про точну площу бункерів наразі не йдеться, каже директорка Вінницького обласного краєзнавчого музею Катерина Висоцька. Адже дослідження передбачали підтвердження чи спростування факту про існування підземних приміщень.

Тепер точно можна стверджувати, що ставка мала не лише наземні, а й підземні бункери завглибшки до 10—12 метрів. Верхній поверх розташований на глибині приблизно 2,5 м під землею, а висота кожного поверху становить 1,8 метра.

 

"Коли 2011 року ми відкривали Історико-меморіальний комплекс жертв нацизму на території ставки Гітлера, який нині підпорядкований нашому музею, то не мали жодних документів, креслень і навіть фото цього об'єкта. Востаннє масштабні дослідження (наприкінці 1980-х років) там проводили спеціалісти група "Гермес" із Москви.

Усі висновки вони забрали, і хоч ми неодноразово до них зверталися, жодної інформації нам так і не надали, — коментує Катерина Висоцька. — Досить довго побутувала думка, що коли ставку підірвали, то знищили не лише наземні, а й підземні приміщення. Цю тезу підтверджували і науковці, і дослідники.

Але торік ми мали зустріч з директором Інституту прикладних проблем екології, геофізики та геохімії Миколою Якимчуком, який у складі делегації приїздив на ставку як екскурсант. Він зробив кілька фото і за кілька днів повідомив, що перевірив зображення, результати дають підставити стверджувати, що під землею щось є. На той момент ми не знали, що це. Але інтерес був шалений.

Замовили дослідження. Фахівці запідозрили, що поблизу майданчика для військової техніки (біля самого бункера Гітлера) можуть бути підземні приміщення. Цього року робота продовжилася. Спеціалісти зі столиці приїздили кілька разів, з апаратурою, сканували територію, брали зразки ґрунту з різної глибини, бетону, піску. Робили фото труби із розчищеного каналізаційного колодязя.

Все це по-науковому називається "метод частотно-резонансної обробки та інтерпретації даних супутникових знімків та фотознімків і наземні геоелектричні методи вертикального електрорезонансного зондування". Таке зондування разово проводиться на площі 10х10 сантиметрів, тому зрозуміло, що повне дослідження території ставки потребує дуже багато і часу, і ресурсів, адже це — 24 гектари площі.

Завдяки виконаній роботі тепер ми точно знаємо, що на ставці є велике підземне приміщення. На дослідженій ділянці вони виявили чотири поверхи бункерів з тунелями. Два верхніх поверхи, які ближче до поверхні, заповнені газами (аргон і радон), два нижніх — невідомою сумішшю газів з калієм і францієм. І, як вони пишуть у своїх висновках: "Дослідження вмісту третього і четвертого рівнів пустот потребує додаткових досліджень".

Катерина Висоцька додає, що говорити про якісь розкопки на сьогодні зарано, бо невідомо, що є на нижніх поверхах і чи безпечні ті речовини. Лише після того, як будуть зроблені всі дослідження, можна буде шукати фахівців, які спеціалізуються на фортифікаціях періоду Другої світової війни, зокрема ставок.

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.