На ставці Гітлера під Вінницею знайшли підземні бункери на чотири поверхи

9 вересня Вінницький обласний краєзнавчий музей отримав детальний звіт за результатами досліджень центральної частини території ставки Адольфа Гітлера «Вервольф» у селі Стрижавка під Вінницею.

Про це повідомляє газета "День".

Фахівці з Інституту прикладних проблем екології, геофізики і геохімії, які вивчали пам'ятку, підтвердили розташування "підземних рукотворних об'єктів", тобто приміщень у чотири поверхи. Про точну площу бункерів наразі не йдеться, каже директорка Вінницького обласного краєзнавчого музею Катерина Висоцька. Адже дослідження передбачали підтвердження чи спростування факту про існування підземних приміщень.

Тепер точно можна стверджувати, що ставка мала не лише наземні, а й підземні бункери завглибшки до 10—12 метрів. Верхній поверх розташований на глибині приблизно 2,5 м під землею, а висота кожного поверху становить 1,8 метра.

 

"Коли 2011 року ми відкривали Історико-меморіальний комплекс жертв нацизму на території ставки Гітлера, який нині підпорядкований нашому музею, то не мали жодних документів, креслень і навіть фото цього об'єкта. Востаннє масштабні дослідження (наприкінці 1980-х років) там проводили спеціалісти група "Гермес" із Москви.

Усі висновки вони забрали, і хоч ми неодноразово до них зверталися, жодної інформації нам так і не надали, — коментує Катерина Висоцька. — Досить довго побутувала думка, що коли ставку підірвали, то знищили не лише наземні, а й підземні приміщення. Цю тезу підтверджували і науковці, і дослідники.

Але торік ми мали зустріч з директором Інституту прикладних проблем екології, геофізики та геохімії Миколою Якимчуком, який у складі делегації приїздив на ставку як екскурсант. Він зробив кілька фото і за кілька днів повідомив, що перевірив зображення, результати дають підставити стверджувати, що під землею щось є. На той момент ми не знали, що це. Але інтерес був шалений.

Замовили дослідження. Фахівці запідозрили, що поблизу майданчика для військової техніки (біля самого бункера Гітлера) можуть бути підземні приміщення. Цього року робота продовжилася. Спеціалісти зі столиці приїздили кілька разів, з апаратурою, сканували територію, брали зразки ґрунту з різної глибини, бетону, піску. Робили фото труби із розчищеного каналізаційного колодязя.

Все це по-науковому називається "метод частотно-резонансної обробки та інтерпретації даних супутникових знімків та фотознімків і наземні геоелектричні методи вертикального електрорезонансного зондування". Таке зондування разово проводиться на площі 10х10 сантиметрів, тому зрозуміло, що повне дослідження території ставки потребує дуже багато і часу, і ресурсів, адже це — 24 гектари площі.

Завдяки виконаній роботі тепер ми точно знаємо, що на ставці є велике підземне приміщення. На дослідженій ділянці вони виявили чотири поверхи бункерів з тунелями. Два верхніх поверхи, які ближче до поверхні, заповнені газами (аргон і радон), два нижніх — невідомою сумішшю газів з калієм і францієм. І, як вони пишуть у своїх висновках: "Дослідження вмісту третього і четвертого рівнів пустот потребує додаткових досліджень".

Катерина Висоцька додає, що говорити про якісь розкопки на сьогодні зарано, бо невідомо, що є на нижніх поверхах і чи безпечні ті речовини. Лише після того, як будуть зроблені всі дослідження, можна буде шукати фахівців, які спеціалізуються на фортифікаціях періоду Другої світової війни, зокрема ставок.

Перший командувач і будівничий Українського флоту: до 150-річчя Михайла Остроградського

Остроградський мав україноцентричні погляди і демонстрував їх як у спілкуванні з німцями, так і з росіянами. Це немало дивувало морських офіцерів-росіян. Білогвардійський адмірал Ненюков, який проїздив тоді через Севастополь, пригадував: «Невелика група офіцерів на чолі з щирим українцем контр-адміралом Остроградським розмовляла українською мовою, та ставилася до росіян як до прийшлих та іноземців».

"В СССР инвалидов нет!..". Як люди з інвалідністю відстоювали свої права в СРСР

Сприйняття інвалідності було різним в кожний історичний період. Радянська парадигма визначала інвалідність як патологію або дефект, який необхідно було виправити. У період правління Леоніда Брежнєва характерним було створення мережі спеціалізованих закладів – будинків-інтернатів та функціонування лікарняно-трудових експертних комісій. Ці структури як раз-таки й мали повернути людину з інвалідністю до «нормального» життя через відновлення спроможності до праці.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.