Парламент перейменує Переяслав-Хмельницький?

18 вересня на засіданні комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування було розглянуто питання «Про перейменування міста Переяслав-Хмельницький Київської області».

Про це пише Переяслав.City.

Учасники засідання одностайно проголосували за повернення місту історичної назви – Переяслав.

 

 – Сподіваюсь, що це питання буде невдовзі внесене в сесійну залу і ми отримаємо позитивне рішення, – цитує видання міського голову Тараса Костіна, який брав участь у засіданні комітету.

Нагадаємо, Переяслав - одне з найдавніших міст України, перша згадка про нього датована 907 роком. Нинішню назву місто отримало 1943 року після звільнення від німецьких військ.

Зміну назви тоді пояснили метою "вшанування пам'яті великого сина українського народу... основоположника союзу російського і українського народів Богдана Хмельницького".

Ще 2000 року місцева влада спробувала ініціювати повернення місту назви Переяслав. Планували провести місцевий референдум разом з усеукраїнським, але його заблокували комуністи.

У 2017 році за перейменування проголосували депутати міської ради Переяслава-Хмльницького, але до до парламенту, за яким має бути остаточне рішення, питання дійшло тільки зараз.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.