Український міністр і польський посол обговорили спірні питання

Міністр культури, молоді та спорту України Володимир Бородянський прийняв посла Польщі Бартоша Ціхоцього.

Про це Бородянський написав у Facebook.

Він пояснив, що зустріч проведено на виконання домовленостей президентів двох країн.

"Зі свого боку підтвердив заяву Президента України про зняття обмежень на пошуково-ексгумаційні роботи. У зв'язку з чим отримав від Посла лист-звернення польської сторони щодо надання відповідних дозволів та пообіцяв оперативно надати відповідь", - пише Бородянський.

Міністр пояснив польській стороні, які процедури діють у цьому питанні, та закликав швидше подати документи, необхідні для початку робіт.

Водночас Бородянський висловив сподівання на вирішення питання відновлення українських місць пам'яті в Польщі.

Довідка. У 2017 році, після чергових актів наруги над українськими місцями пам'яті в Польщі, Україна заборонила польській стороні проведення нових пошукових робіт на українській території та встановлення пам'ятників та пам'ятних знаків без погодження із профільними українськими держустановами. Цей мораторій є тимчасовим (до відновлення українських місць пам'яті) та насправді не стосується ексгумаційних робіт.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.