Історична цінність під горою мотлоху: які стародруки знайшли на Черкащині. ФОТО. ВІДЕО

Черкащанин випадково викопав біля власного будинку рідкісну історичну знахідку. Знайдене одразу відніс у краєзнавчий музей. Коли фахівці відкрили книги, були шоковані. Сотні років під землею були закопані справжні історичні скарби.

Про це повідомляє 24-й Канал.

 

Тимофій Назаренко нещодавно купив будинок. Він саме прибирав купи сміття, коли натрапив на невідомий ящик. У купі мотлоху ніяк не очікував знайти книги, датовані XVII століттям.

"В ящику знайшов книжки. Спочатку подумав, що то якась цінність. Потім вони були мокрі, думаю, покладу їх до дровника. Акуратно поклав їх між сухих дров, щоб воно підсохло і забув щасливо на декілька років", — розповів місцевий житель Тимофій Назаренко.

 

Працівники Черкаського краєзнавчого музею навіть не очікували, що книги матимуть таку історичну цінність. Виявилось, що чотири стародруки з'явилися ще у 1646 році.

Ці книги вони, як настанови, розповіді, підручник. Бо ми вчора відкрили випадково і там було написано як себе вести, як вчитися, – пояснила заступниця директора Черкаського обласного краєзнавчого музею Тетяна Григоренко.

Три рукописи написані від руки, а одна книга надрукована – це релігійні стародруки церковнослов'янською мовою.

Краєзнавець Сергій Ганницький впевнений, що ці книги належали шеститисячній релігійній громаді, яка в той час жила на території Черкас. Вони продовжували церковні ритуали навіть при радянській владі, яка переслідувала вірян. Можливо, саме тому книги і закопали.

"Вони зазнавали з боку офіційної влади переслідувань і, можливо, здійснювали свої якісь там заходи утаємничено, для певного кола. І хтось ці книги зберігав", – додав краєзнавець Сергій Ганницький.

Детальніше про стародруки, їх цінність та походження стане відомо під час майбутньої реставрації.

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.