АНОНС: Лекція «Періодичний самвидав в УРСР — від політики до еротики»

Творча свобода 1960-х, всупереч очікуванням, тривала всього кілька років. Друковане слово, перш ніж дійти до читача, проходило через усі кола радянської цензури: тексти пристосовували до радянської ідеології, або ж не друкували зовсім.

PinchukArtCentre запрошує на третю лекцію літературної програми до виставки "Заборонене зображення".

 

У 1960-их з'являється негласне "табу" на імена неблагонадійних авторів.

Тоді ж розпочиналась доба самвидаву: автори самотужки поширювали вірші, прозу, публіцистику, переписуючи від руки, передруковуючи на машинках через копіювальний папір, фотографуючи, виготовляючи саморобні книги і періодику.

Але вже за декілька років виготовлення, розповсюдження і зберігання самвидаву стане кримінальним злочином, за ст. 62 КК УРСР від 5 до 10 років позбавлення волі.

Партнер заходу — Харківський літературний музей.

Кураторка літературної програми — Тетяна Пилипчук, співробітниця "Харківського ЛітМузею", кураторка виставкових та освітніх проектів.

Лектор: Вахтанг Кіпіані — український журналіст, публіцист, історик, головний редактор Інтернет-видання "Історична правда", засновник Музею-архіву преси.

Час: 10 жовтня, четвер, 19.00

Місце: PinchukArtCentre, вул. Велика Васильківська/Басейна 1/3-2, 3-й поверх, експозиція виставки, м. Київ.

Реєстрація обов'язкова.

Дев’ять імен: репресована свобода

Народи Балтії у 1918-1920 рр. зуміли здобути та захистити незалежність. У Литві, Латвії та Естонії утворилися національні держави. Втім, у 1940 р. після окупації балтійських держав Червоною армією, між жорна радянських репресій потрапили представники усіх груп політичних еліт трьох країн, без різниці, якою була їхня попередня орієнтація – демократична чи вождистська.

Член РУП Дідковський – організатор Уралу

Він народився в Житомирі. Закінчивсь кадетський корпус в Києві. Друкував українські видання в Петербурзі. Повернувся в Україну для розгортання РУП. Закінчив університет в Женеві. Партизанив на Уралі, який вже добре пізнав. Саме він прийняв і поселив царську родину в Єкатеринбурзі, яка у подальшому була розстріляна. Його ім’я носить гора – одна з трьох найвищих на Уралі.

Данило Скоропадський. "Валет" у колоді карт МГБ СССР

"33-літній принц України одного дня може стати центральною фігурою у великім повстанні, від якого може залежати доля Європи і України", - так наприкінці 1930-х років писали у пресі про гетьманича Данила Скоропадського після його поїздки до США та Канади за дорученням батька. З 1941 року син Павла Скоропадського став об'єктом уваги радянських спецслужб під оперативним псевдо "Валет".

Життя на війні та поза нею. Уривок з книги Івана Гоменюка "Мурашник. Нотатки на манжетах історії..."

Багато науковців називають Першу світову війною технологій. Справді, безліч технічних новинок і новацій випробовувалися саме тут. Зросла роль авіації, яку раніше воєначальники вважали дорогою й непотрібною розвагою. Авіатори були потрібні для розвідки та спостереження, набувала поширення бомбардувальна авіація, а повітряні бої вже не були дивиною навіть на Східному фронті.