АНОНС: У Києві готують мітинг пам'яті кримськотатарського льотчика Амет-Хана Султана

У Києві відзначать 99-ту річницю від дня народження кримськотатарського льотчика, двічі Героя Радянського Союзу Амет-Хана Султана.

Про це повідомляє Радіо Свобода із посиланням на голову Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова.

 

"25 жовтня 2019 о 16:00 в Парку Вічної Слави міста Києва відбудеться церемонія покладання квітів до пам'ятника великого сина кримськотатарського народу, двічі Героя Радянського Союзу, льотчика-випробувача, активного учасника кримськотатарського національного руху Амет-Хана Султана", – написав Чубаров на своїй сторінці в Facebook.

У церемонії візьмуть участь представники Меджлісу кримськотатарського народу, державні та громадські діячі України.

У Сімферополі російська влада міста також планує пам'ятний захід, приурочений до 99-річчя від дня народження льотчика.

У програмі заходу будуть молебень, пам'ятний мітинг, виступи представників влади півострова.

Час: 25 жовтня, п'ятниця, 16.00

Місце: Парк Вічної Слави міста Києва, вул. Лаврська, 15

Довідка:

Амет-Хан Султан

Діяч кримськотатарського народу, двічі Герой Радянського Союзу, льотчик Амет-Хан Султан народився 25 жовтня 1920 року в Алупці. Батько – лакець (родом із аулу Цовкра-1 в Дагестані), мати – кримська татарка.

За батьками Амет-Хана вважають своїм національним героєм як дагестанці, так і кримські татари. Амет-Хан Султан здійснив 603 бойових вильоти, збив особисто 30 і в складі групи 19 літаків люфтваффе (повітряні сили нацистської Німеччини). За час льотної роботи пілот освоїв приблизно 100 типів літальних апаратів, його наліт склав 4237 годин.

Амет-Хан Султан загинув при виконанні випробувального польоту на літальній лабораторії Ту-16. Похований на Новодівичому кладовищі в Москві.

14 травня 2015 року Верховна Рада України присвоїла аеропорту "Сімферополь" ім'я Амет-Хана Султана. Його ім'я носить також аеропорт Махачкали (Дагестан, Росія).

Андреа Халупа, авторка сценарію фільму «Ціна правди»: «це історія, яку розповів мені дідусь»

Сценарій до фільму «Ціна правди», який зняла польська режисерка Аґнєшка Голланд, написала Андреа Халупа – американська журналістка українського походження. Вона друкується в «The Atlantic», «TIME», «Forbes». Вперше про Голодомор Андреа почула в дитинстві від свого дідуся, який його пережив. А в студентські роки вона читала про життя репортера «New York Times» Волтера Дюранті в Москві. Саме тоді вона дізналася про Гарета Джонса, пригадала історію своєї родини і вирішила: «Я точно напишу сценарій до фільму, який розповідатиме про це».

Україна без Києва. Про що домовлялись у Парижі навесні 1920 року?

У Парижі Україні планували зберегти незалежність, але намалювали нові кордони. Без Києва, Лівобережжя, Сходу та Заходу.

Крізь бурю та сніг. Перший Зимовий похід Армії УНР

У перших числах грудня 1919 року Армія УНР налічувала близько 10 тисяч осіб. З них боєздатними були біля 2 тисяч. Керівництво проводило нараду за нарадою у пошуках виходу з ситуації. Вирішили йти у запілля окупантів. Так почався Перший Зимовий похід.

Львів. 1918. Єврейський погром

Наприкінці листопада 1918 року світ отримав страшні відомості зі Львова: європейські та американські видання писали про жорстоку розправу над тутешніми євреями, яких впродовж двох діб, одразу після відступу з міста українського війська, безжалісно грабували, палили, мордували і вбивали.