Магазин не взяв журнал в продаж через карикатури на Гітлера і Сталіна

Карикатура на обкладинці журналу "Дилетант" зображує "весілля" Гітлера і Сталіна. Вперше вона була опублікована в жовтні 1939 року в газеті Washington Star.

Московський книжковий магазин "Молода гвардія" відмовився взяти в продаж свіжий номер історичного журналу "Дилетант", присвячений 80-річчю пакту Молотова - Ріббентропа. Причиною відмови стала історична карикатура на Гітлера і Сталіна на обкладинці видання.

 

Про це повідомив у своєму мікроблозі Twitter в четвер, 24 жовтня, один із засновників видання, головний редактор радіостанції "Ехо Москви" Алєксєй Вєнєдіктов, передає Німецька Хвиля.

В магазині заявили, що побоюються приписів за порушення закону про пропаганду нацистської символіки через свастику на карикатурі. Крім того, саму обкладинку визнали некоректною. "Вони надягли фату на Сталіна", - заявила представник магазину.

До слова, ця карикатура вже стала одним із приводів для судового рішення в Росії. Московський районний суду 9 лютого оштрафував на 1000 рублів адвоката з Чебоксар Юрія Іванова, який розмістив в своєму Facebook історичну статтю, ілюстровану карикатурою 80-річної давності.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.