В англійському лісі знайшли таємниче стародавнє коло

Раніше невідому пам'ятку бронзової доби знайшли у прадавньому Лісі Діна в графстві Глостершир, після обстеження місцевості пристроєм лазерного сканування з літака.

Про це пише ВВС.

Ритуальну пам'ятку, відому як кільцевий насип, створили приблизно у 2000 році до Р.Х. Вона складається з валу у формі кола з кількома вапняковими каменями, які стоять вертикально.

 
Так знайдену пам'ятку у бронзову добу уявляє художник
ANNE LEAVER

Археолог Джон Хойл, який знайшов пам'ятку, сказав, що в Глостерширі подібних більше немає, і це "дуже значне" відкриття.

Пам'ятку знайшли під час використання лідара (технології отримання та обробки інформації про віддалені об'єкти за допомогою активних оптичних систем) для аналізу Лісу Діна.

Метод дослідників передбачав використання лазерних променів для створення 3D-опису поверхні землі, з видаленням дерев з ландшафту.

Пан Хойл повідомив, що вивчаючи дані, він помітив "незвичайну" місцевість у формі кола. Спочатку він думав, що це могла бути обладнана артилерійська позиція часів Другої світової війни.

 
Аналіз місцевості за допомогою лідара виявив незвичайний об'єкт у формі кола
FORESTRY COMMISSION

Але відвідавши місцевість, що знаходиться поблизу села Тіденхем, він зрозумів, що йдеться про пам'ятку, яка виникла у 1 500 - 2 500 роках до Різдва Христового.

"Це було дуже захопливо. Я розраховував знайти досить багато нових пам'яток за допомогою лідара, але нічого настільки цікавого, як це", - розповідає вчений.

Пам'ятка має діаметр приблизно 25 метрів. Вал являє собою насип з щебеню шириною 5 метрів, а також має принаймні 10 білих вапнякових стоячих каменів, кожен з яких не перевищує одного метра у висоту.

Пан Хойл повідомив, що кільцеві насипи були "поширеними у високогірних районах, у таких місцях, як Дербішир, Нортумберленд та Уельс", але це єдиний відомий напис у Глостерширі.

"Ніхто точно не знає, для чого вони використовувалися. Деякі зі знайдених асоціювалися з похованнями, і часто в таких місцях є залишки деревного вугілля, що свідчить про ритуали, пов'язані з вогнем", - додав він.

 
Так виглядає один зі стоячих каменів
ВВС

Знахідку представлять у новій книзі пана Хойла - "Приховані пейзажі Лісу Діна".

Ерцгерцог та шпигун у київській тюрмі. Справа Василя Вишиваного

Вільгельма Габсбурга, або Василя Вишиваного, вже навряд чи можна віднести до незаслужено забутих постатей вітчизняної історії. Фігура австрійського ерцгерцога, який відчув себе українцем, останніми роками привертає чимало уваги. Йому присвячені не лише наукові публікації, а й художній роман та навіть опера на лібрето Сергія Жадана. При цьому якщо про Вільгельма на чолі Українських січових стрільців у 1918-му пишуть багато, то про Вільгельма як київського в’язня 30 років потому – значно менше.

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"