Спецпроект

АНОНС: Олександр Зінченко прочитає лекцію про Голодомор та його травми

Лекція історика та журналіста, заступника головного редактора "Історичної правди" Олександра Зінченка «Здолати травми Голодомору, чи зникнути?» відбудеться в Києві 14 листопада.

Недовіра до влади, байдужість до самореалізації, відсутність планів на майбутнє та низька самооцінка – це лише кілька травм, які сучасні українці успадкували від тих, хто пережив Голодомор 1932-1933 років.

 

Олександр Зінченко відповість на питання:

- Які негативні наслідки Голодомору-геноциду ми відчуваємо на собі і нині і, можливо, відчуватимуть наші діти?

- Які поведінкові стереотипи, спровоковані травмою Голодомору, ми успадкували та що з ними робити?

- Чому цінності виживання на теренах, уражених Голодомором, переважають на цінностями самореалізації?

- Як загоєння травми геноциду допоможе українцям стати успішною нацією? 

Лектор переконаний, що загоїти травми минулого є не стільки питанням безпеки, як справою існування для українців.

14 листопада, четвер, 19:00.

Місце: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану (Майдан Незалежності, 18/2).

Вхід вільний, проте потрібна попередня реєстрація за посиланням – http://bit.ly/2WTAcIY.

Захід організовано Українським інститутом національної пам'яті спільно з Національним меморіальним комплексом Героїв Небесної Сотні - Музей Революції Гідності.

Подія у Facebook.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.