Спецпроект

У Музеї Голодомору презентували книгу «Ґарет Джонс. Ціна правди»

15 листопада у Національному музеї Голодомору-геноциду презентували книгу «Ґарет Джонс. Ціна правди», до видання увійшли вибрані статті та хроніка життя британського журналіста, який розповів світу правду про Голодомор.

Про це йдеться на сайті Музею.

 

Книгу презентували: директор Інституту дослідження Голодомору Віктор Брехуненко, директор видавництва "Жнець" Ігор Женченко; видавчиня, доцентка кафедри видавничої справи та редагування Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка Марина Женченко; доцентка кафедри видавничої справи та редагування Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка Ярослава Прихода, маркетинг-директорка "FILM.UA Group" Поліна Толмачова, промо-продюсерка фільму "Ціна правди" Аліса Калюжна.

"Ми можемо вчити багато теоретичних історій, але потрібно обов'язково прочитати "Ґарет Джонс. Ціна правди", щоб відчути ці тексти, які засвідчують, як треба поводитися в дуже складних ситуаціях", – розповіла Ярослава Прихода.

"Ґарет Джонс ще восени 1932 р. попереджав про можливі мільйонні жертви через розкручування маховика Голодомору. Відвідавши у березні 1933 р. села Харківської області, він написав понад 20 статей про побачені жахіття.

Спеціально інформував британських політиків стосовно катастрофи в Україні з вимогою діяти. 29 березня 1933 р. дав інтерв'ю "Нью-Йорк Івнінг Джорнал" та поширив прес-реліз у Берліні, передрукований багатьма газетами.

"Я пройшов через безліч сіл і дванадцять колгоспів. Скрізь я чув плач: "У нас немає хліба. Ми помираємо", – писав Ґарет Джонс, незважаючи на спроби Кремля приховати факт Голодомору", – заначив Віктор Брехуненко.

 

"Ми багато чого не знаємо, але це був такий час, коли не кожен мав сміливість таке розповісти. Знання політичної ситуації, вміння розповісти про цю ситуацію. У нього надзвичайно гарний стиль, у нього треба вчитися, він лаконічний, і його тексти просто надзвичайні", — підкреслила Ярослава Прихода.

"Статті Ґарета Джонса мали такий резонанс, що Кремль офіційно звертався зі спеціальною нотою до Лондона, а також через підконтрольних іноземних кореспондентів спробував обмовити дошкульного журналіста.

Але Ґарет Джонс твердо стояв на своєму, відповідаючи і Волтеру Дюранті і тим колегам по ремеслу, які відмовилися довіряти його інформації про Голодомор.

Відкрито на захист Джонса стали лише німецький дипломат Отто Шиллер, кардинал Теодор Інніцер та журналісти львівської газети "Діло". Влітку 1935 р. Ґарета Джонса під час перебування у Внутрішній Монголії вбили", — наголосив Віктор Брехуненко.

 

Книга видана двома мовами — українською та англійською — до виходу у широкий прокат історичного трилера "Ціна правди", що розповідає історію журналіста Ґарета Джонса та показує найтрагічніші події України його очима — радянський Голодомор-геноцид проти української нації в 1932-1933 рр.

В основі книги — бакалаврський книжковий проєкт студенток Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка Валентини Пасічної та Олени Тищук "Журналіст Ґарет Джонс".

Нагадуємо, що історичний трилер про Джонса "Ціна правди" виходить в український прокат 28 листопада 2019 року.

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.