У Пскові знайшли печатку загадкового полоцького єпископа

Під час розкопок в російському Пскові археологи виявили свинцеву печатку єпископа Діонісія.

Про це повідомляє "Наука і життя" з посиланням на Археологічний центр Псковської області.

 
Фото: nn.by

Печатка двостороння. На одній стороні зображена Богоматір, на інший знаходиться грецький напис: "Печать Діонісія, єпископа Полоцька". Датується знахідка другою половиною XII століття.

Про самого Діонісія письмові джерела майже нічого не повідомляють. Полоцьку кафедру він очолив між 1156-1157 і 1166-1167 роками.

За однією з версій, до прийняття єпископського сану він був ченцем Києво-Печерського монастиря, за іншою – греком, який приїхав в князівство з Візантії. Помер в 1184 році, але де похований – невідомо.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.