Спецпроект

Меморіальні заходи у День пам’яті жертв голодоморів

Цього року, 23 листопада, у День пам’яті жертв голодоморів на території Національного музею Голодомору-геноциду пройдуть жалобні заходи.

Український інститут національної пам'яті запрошує усіх доєднатися та спільно вшанувати пам'ять вбитих голодом.

 

Час: 23 листопада, субота, 15:00.

Місце: Національний музей Голодомору-геноциду, вулиця Лаврська, 3, м. Київ.

Вхід вільний.

Участь у заході візьмуть: Президент України, вищі посадові особи держави, очільники українських церков, представники дипломатичного корпусу, громадськість.

О 16:00 відбудеться загальнонаціональна хвилина мовчання, після якої розпочнеться Акція "Запали свічку пам'яті!". Українці вдома та по всьому світу запалюватимуть свічки пам'яті у себе на вікнах чи біля меморіалів Голодомору.

Пам'ятні заходи пройдуть також по всій країні.

УІНП закликає медіа розмістити символ пам'яті – свічку або знак Голодомору – в ефірах, на сайтах та на шпальтах видань.

Соціальну рекламу можна завантажити за посиланням.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.