У Мюнхені на тлі протестів на аукціоні продали речі Гітлера

Попри протести в Німеччині та за її межами у Мюнхені в середу відбувся аукціон з продажу речей нацистських часів, який зібрав сотні тисяч євро, зокрема і завдяки продажу циліндра Адольфа Гітлера.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

Циліндр Адольфа Гітлера
Циліндр Адольфа Гітлера
Фото: HERMANN HISTORICA

Аукціонний дім Hermann Historica 20 листопада заявив, що циліндр нацистського лідера обійшовся в 50 тисяч євро, хоча це була не найвища ціна, заплачена за предмет на аукціоні.

Покупець заплатив 130 тисяч євро за посріблену копію книжки "Майн Кампф", антисемітського політичного маніфесту Гітлера, яка колись належала нацистові Герману Ґерінгу.

На продаж також виставили одяг коханки Гітлера Єви Браун та інші предмети, що належали нацистським лідерам Другої світової війни, таким як Генріх Ґіммлер і Рудольф Гесс.

Уповноважений уряду Німеччини із боротьби з антисемітизмом Фелікс Кляйн заявив, що такою подією як аукціон речей нацистів їхні злочини подаються як "мізерні".

"Вони поводяться так, ніби торгують абсолютно нормальними історичними об'єктами мистецтва. Але існує небезпека, що нацистські реліквії стануть об'єктами культу для крайніх правих", – сказав Кляйн в інтерв'ю медіагрупі Funke.

Голова Європейської єврейської асоціації рабин Менахем Марголін перед аукціоном заявив, що "саме Німеччина лідирує в Європі за кількістю зареєстрованих антисемітських інцидентів".

"Ми закликаємо німецьку владу змусити аукціонні будинки розголошувати імена тих, хто купує "предмети " і вносити їх у державний "контрольний список", – заявив Марголін.

Багато предметів, що належали високопоставленим нацистським лідерам, були захоплені солдатами США в останні дні Другої світової війни.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

«Чи можна вважати Голодомор геноцидом?»: транскрипт вебінару Німецько-української комісії істориків

24 вересня 2020 відбувся вебінар Німецько-української комісії істориків під назвою «Чи можна вважати Голодомор геноцидом?». Ця дискусія після її анонсування викликала широке обговорення в Україні.

Щоденники Голодомору. «Интересно, что сейчас нет следа так называемой этики. Отобран у людей бог и страх перед загробной жизнью»

«Вчера пришле Леонтий Петрович Ткачев, он чл. колектива, с больной ногой и он распух от голода, умолял чего-нибудь дать ему. Конечно накормила его чем могла. Я пожалувалась ему, что вот кормлю охотничью собаку, когда-то дорогую, а тепер она никому не нужна, т.к. нечем кормить. Он попросил ее у меня, говоря, что они съедят ее. Собаку все равно надо убить т.к. ее нечем кормить. Так пусть съедят ее. Коржев-кровельщик все время поддерживает семью мясом собак»