Спецпроект

Вселенський Патріарх провів панахиду за жертвами Голодомору. ФОТО

У Стамбулі за участю Вселенського Патріарха Варфоломія відслужено божественну літургію та панахиду за жертвами Голодомору 1932-33 років в Україні.

Про це повідомляє кореспондент Укріфнорму.

 
Фото: Ольга Будник, Укрінформ

"Сьогодні ми вшановуємо 86-ті роковини Голодомору і пам'ять жертв цього геноциду сталінського режиму проти українського народу. Незліченна кількість українських мирних жителів: дітей, чоловіків і жінок – потерпали від голоду і боролися за свою національну ідентичність, мову та культуру", - сказав Вселенський Патріарх.

Він наголосив, що зло й нині здійснює свій руйнівний вплив на світ, але нашим обов'язком є боротьба для перемоги добра.

"Вселенський Патріархат вирішив надати автокефалію народу Божому України, щоб він міг організувати своє життя відповідно до основ святих канонів церкви та її традицій, щоб мав повагу до Матері Церкви та був у комунікації з іншими православними церквами", - наголосив Варфоломій.

Він побажав українського народові благодаті та милості Божої.

 
Фото: Ольга Будник, Укрінформ

Після літургії Надзвичайний та Повноважний посол України в Турецькій Республіці Андрій Сибіга наголосив, що 86 років тому на території України відбулася одна з найбільших трагедій в історії людства.

"Це було абсолютне зло: гинули безневинні люди. Смерть збирала свої "жнива" - щодня 25 тисяч. Дуже багато серед них дітей. Ми маємо це пам'ятати, поширювати правду, тому що вона має також чітку юридичну кваліфікацію. Це злочин проти людяності, це геноцид", - заявив дипломат.

Він подякував присутнім генеральним консулам Канади, Молдови, Польщі, лідеру кримськотатарського народу Мустафі Джемілєву, представникам української та кримськотатарської громад.

 
Фото: Ольга Будник, Укрінформ

"Дякую, що сьогодні розділяєте з нами цей біль, який не стає меншим з плином років, у цій скорботній молитві разом з нашим Патріархом. Ця молитва особлива тим, що відбувається в нових реаліях: українська церква повернулася в лоно Материнської Церкви, й наш Патріарх сьогодні з нами вшановує пам'ять жертв Голодомору", - зазначив Сибіга.

Він також нагадав, що й нині через агресію РФ на українській землі гинуть люди. "Україна та український народ знову під атакою. Знову гинуть люди. 13 тисяч українців ми втратили внаслідок російської агресії, яка триває. Окуповано Крим, інші українські території. Тут ключове – тимчасово окуповані", - наголосив посол України в Туреччині.

 
Фото: Ольга Будник, Укрінформ

Божественна літургія та панахида за жертвами голодоморів за участю Вселенського Патріарха відбувалася не вперше. Торік 2 грудня літургія відслужена у Стамбулі. Також у вересні богослужіння у пам'ять про жертви Голодомору та жалобна акція "Запали свічку пам'яті" відбулися в Анкарі.

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.

Як українські націоналісти 1 травня святкували в рідному місті Путіна

Первинно 1 травня, як міжнародний день боротьби за права робітників, встановив ІІ Соціалістичний інтернаціонал у 1889 р. Усі українські партії початку XX століття вважали себе частиною соціалістичного руху. Включно із націоналістичною Українською Народною Партією (УНП), створеною М.Міхновським. До того, як російські комуністи та німецькі нацисти поставили «свято праці» на службу своїм ідеологіям, українські націоналісти виводили українців 1 травня на демонстрації, але виключно під синьо-жовтими прапорами. За право українських робітників на власну українську державу.