Польща таємно повернула 100 тонн золота, яке з 1939 року зберігалося в Англії

Національний банк Польщі оголосив про завершення таємної операції з повернення до країни 100 тонн золота з банку Англії.

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на RMF24.

 

До акції повернення в країну польського золота були залучені кілька тисяч людей: в основному, з банківських служб безпеки. Золоті злитки протягом листопада доставлялися в Польщу літаками.

У великій таємниці літаки з золотим вантажем, вартістю понад 18 мільярдів злотих (4,2 млрд евро), приземлялися в аеропортах у Варшаві та Познані.

Потім сині вантажівки в супроводі декількох десятків військових розвозили золото в кілька десятків сховищ по всій країні.

Це золото, яке в 1939 році незадовго до початку Другої світової війни Адам Коц і Ігнатій Матушевський вивезли через Румунію, Туреччину, Сирію до Англії, де воно досі зберігалося.

Голова центробанку Адам Глапінський зізнався, що центральний банк Англії залишив частину золота для поточних розрахунків.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.