Польща таємно повернула 100 тонн золота, яке з 1939 року зберігалося в Англії

Національний банк Польщі оголосив про завершення таємної операції з повернення до країни 100 тонн золота з банку Англії.

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на RMF24.

 

До акції повернення в країну польського золота були залучені кілька тисяч людей: в основному, з банківських служб безпеки. Золоті злитки протягом листопада доставлялися в Польщу літаками.

У великій таємниці літаки з золотим вантажем, вартістю понад 18 мільярдів злотих (4,2 млрд евро), приземлялися в аеропортах у Варшаві та Познані.

Потім сині вантажівки в супроводі декількох десятків військових розвозили золото в кілька десятків сховищ по всій країні.

Це золото, яке в 1939 році незадовго до початку Другої світової війни Адам Коц і Ігнатій Матушевський вивезли через Румунію, Туреччину, Сирію до Англії, де воно досі зберігалося.

Голова центробанку Адам Глапінський зізнався, що центральний банк Англії залишив частину золота для поточних розрахунків.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.