Археологи зробили нові відкриття у Софії Київській

Другий тиждень у Софійському соборі проводяться археологічні дослідження одного із опорних стовпів храму.

Про це повідоляє сторінка заповідника "Софія Київська" у Facebook.

 

Останні дослідження у цьому місці проводилась у 1939 році археологом Михайлом Каргером. Однак архівні матеріали дослідження не збереглись до наших часів, наявні лише згадки у публікаціях самого археолога. Проте у цих публікаціях відсутні деякі важливі факти, які тепер вдалося виявити археологам.

 

Зокрема було відомо, що стовпи мали восьмигранну форму. Вважалося, що у таку форму їх складали за допомогою спеціальної фігурної плінфи. Але з'ясувалося, що насправді стовпи спочатку будували квадратними. Ба більше, розписувались вони фресками у такій же формі. А вже пізніше, у XI чи ХІІ столітті, стовпам надали восьмигранної форми, просто підрубивши кути.

 

Крім того, раніше вважалося, що стовпи були складені на фундаменті з великих брил, покладених насухо. А тепер вчені дізналися, що саме через це конструкція значно осідала, тому в храмі було декілька рівнів заливки підлоги. Адже один рівень заливали, він ламався і просідав, потрібно було робити новий. Археологи нарахували чотири рівні, які, найімовірніше, були пов'язані із ХІ століттям.

 

"Сподівань на знахідки не було, адже археологічні роботи уже проводились у 1939 році. Проте, як виявилось, Софія має ще багато скарбів. Археологи знайшли декілька десятків фрагментів мозаїки і фресок, фрагменти скляних посудин. У

же до кінця тижня культурний шар знову буде накрито ковпаком та розпочнеться ґрунтовна робота над розробленням нового сучасного проєкту для його експозиції", - додають у заповіднику.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.