Археологи зробили нові відкриття у Софії Київській

Другий тиждень у Софійському соборі проводяться археологічні дослідження одного із опорних стовпів храму.

Про це повідоляє сторінка заповідника "Софія Київська" у Facebook.

 

Останні дослідження у цьому місці проводилась у 1939 році археологом Михайлом Каргером. Однак архівні матеріали дослідження не збереглись до наших часів, наявні лише згадки у публікаціях самого археолога. Проте у цих публікаціях відсутні деякі важливі факти, які тепер вдалося виявити археологам.

 

Зокрема було відомо, що стовпи мали восьмигранну форму. Вважалося, що у таку форму їх складали за допомогою спеціальної фігурної плінфи. Але з'ясувалося, що насправді стовпи спочатку будували квадратними. Ба більше, розписувались вони фресками у такій же формі. А вже пізніше, у XI чи ХІІ столітті, стовпам надали восьмигранної форми, просто підрубивши кути.

 

Крім того, раніше вважалося, що стовпи були складені на фундаменті з великих брил, покладених насухо. А тепер вчені дізналися, що саме через це конструкція значно осідала, тому в храмі було декілька рівнів заливки підлоги. Адже один рівень заливали, він ламався і просідав, потрібно було робити новий. Археологи нарахували чотири рівні, які, найімовірніше, були пов'язані із ХІ століттям.

 

"Сподівань на знахідки не було, адже археологічні роботи уже проводились у 1939 році. Проте, як виявилось, Софія має ще багато скарбів. Археологи знайшли декілька десятків фрагментів мозаїки і фресок, фрагменти скляних посудин. У

же до кінця тижня культурний шар знову буде накрито ковпаком та розпочнеться ґрунтовна робота над розробленням нового сучасного проєкту для його експозиції", - додають у заповіднику.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.