Біля Одеси виявили поховання жертв більшовицького терору

Георадарне дослідження місця масових поховань жертв комуністичних репресій на 6-му кілометрі Овідіопольської шосе біля аеропорту Одеси почало давати результати.

"Уже проглядаються контури розстрільних ям. Глибина відповідає попереднім актам румунського дослідження 1943 року й "Меморіалу" 2007-го. Щоб остаточно локалізувати положення ровів і останків, хлопці продовжать роботу георадаром", - сказав краєзнавець Олександр Бабич, передає "Думская". Він ініціював дослідження, які почались 24 березня.

 
фото: "Думская"

Український інститут національної пам'яті та інститут археології НАН України готові взяти на себе контроль і науковий супровід дослідних робіт в районі аеропорту.

"На мене вийшов директор генпідрядника реконструкції Одеського аеропорту. Мені здалося, що я зміг його переконати в необхідності повноцінного обстеження ділянки та з приводу всіх складнощів, пов'язаних з повною ексгумацією останків", - зазначив Бабич.

Краєзнавець вважає, що після досліджень потрібно залишити всі поховання на місці та розбити на ділянці меморіальний парк. Ексгумацію варто проводити лише з ретельною роботою по обстеженню кожного вбитого і спробою встановлення особи.

На цій ділянці у 1930-1940-х функціонував спецоб'єкт НКВД, де проводилися масові страти. Влада міста хоче перемістити сюди гаражні кооперативи, які заважають аеропорту розширюватися. Історики вважають, що тут поховано від 5 до 20 тис. жертв терору. Під час пошукових робіт 2007 року там виявили останки 1086 розстріляних.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Червоне вторгнення. "Золотий вересень" з польської перспективи

"Ми побачили, як зі "Скали" виїхав ескадрон ворожої кінноти. Цього разу – в бойовому порядку. Визначені стрільці відкрили вогонь по сигналу мого пострілу. Відстань – 300-400 метрів. Падали вершники, падали коні". Бій без розуміння загальної картини. Без перспективи. Без надії. Спогади польського офіцера.

Пропаганда «Золотого вересня». Навіщо комуністи переклали на «мову» народних пісень заяву Молотова?

Невдовзі після "Золотого вересня" на західноукраїнських землях, що стали тепер радянськими, почали виникати "народні" пісні й вірші про "батька-Сталіна" та "польських панів". Така творчість, попри свій вдаваний "стихійний" характер, виходила напрочуд схожою на повідомлення ТАСС чи передовиці "Правди".

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.