Біля Одеси виявили поховання жертв більшовицького терору

Георадарне дослідження місця масових поховань жертв комуністичних репресій на 6-му кілометрі Овідіопольської шосе біля аеропорту Одеси почало давати результати.

"Уже проглядаються контури розстрільних ям. Глибина відповідає попереднім актам румунського дослідження 1943 року й "Меморіалу" 2007-го. Щоб остаточно локалізувати положення ровів і останків, хлопці продовжать роботу георадаром", - сказав краєзнавець Олександр Бабич, передає "Думская". Він ініціював дослідження, які почались 24 березня.

 
фото: "Думская"

Український інститут національної пам'яті та інститут археології НАН України готові взяти на себе контроль і науковий супровід дослідних робіт в районі аеропорту.

"На мене вийшов директор генпідрядника реконструкції Одеського аеропорту. Мені здалося, що я зміг його переконати в необхідності повноцінного обстеження ділянки та з приводу всіх складнощів, пов'язаних з повною ексгумацією останків", - зазначив Бабич.

Краєзнавець вважає, що після досліджень потрібно залишити всі поховання на місці та розбити на ділянці меморіальний парк. Ексгумацію варто проводити лише з ретельною роботою по обстеженню кожного вбитого і спробою встановлення особи.

На цій ділянці у 1930-1940-х функціонував спецоб'єкт НКВД, де проводилися масові страти. Влада міста хоче перемістити сюди гаражні кооперативи, які заважають аеропорту розширюватися. Історики вважають, що тут поховано від 5 до 20 тис. жертв терору. Під час пошукових робіт 2007 року там виявили останки 1086 розстріляних.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.