Митрополит ПЦУ захистив кандидатську з історичних наук

Захист дисертації митрополита Луцького і Волинського Михаїла (Тимофія Зінкевича) Православної церкви України відбувся 27 листопада

Про це повідомляє прес-служба Волинської єпархії ПЦУ.

Тема роботи на здобуття ступеня кандидата історичних наук – "Християнська релігія і церква як чинник державотворення в Київській Русі".

Захист відбувся на засіданні спеціалізованої вченої ради у Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки в Лукцьку.

Науковим керівником архієрея був доктор історичних наук, професор кафедри археології, давньої та середньовічної історії України СНУ Михайло Кучинко.

У дисертації розглянуто проблематику впливу християнства, Руської православної церкви, духовенства на становлення й розвиток Києво-Руської держави.

"Зокрема, у доповіді керуючий єпархією зазначив, що церква реагує на сучасні запити суспільства, базуючись на традиціях, закладених у часи Київської Русі", - зазначають у прес-службі.

У процедурі захисту взяли участь науковці з Києва, Львівщини, професорсько-викладацький склад СНУ. Після дискусії вченою радою прийнято одноголосне рішення про присвоєння митрополиту ступеня кандидата історичних наук.

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.