Митрополит ПЦУ захистив кандидатську з історичних наук

Захист дисертації митрополита Луцького і Волинського Михаїла (Тимофія Зінкевича) Православної церкви України відбувся 27 листопада

Про це повідомляє прес-служба Волинської єпархії ПЦУ.

Тема роботи на здобуття ступеня кандидата історичних наук – "Християнська релігія і церква як чинник державотворення в Київській Русі".

Захист відбувся на засіданні спеціалізованої вченої ради у Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки в Лукцьку.

Науковим керівником архієрея був доктор історичних наук, професор кафедри археології, давньої та середньовічної історії України СНУ Михайло Кучинко.

У дисертації розглянуто проблематику впливу християнства, Руської православної церкви, духовенства на становлення й розвиток Києво-Руської держави.

"Зокрема, у доповіді керуючий єпархією зазначив, що церква реагує на сучасні запити суспільства, базуючись на традиціях, закладених у часи Київської Русі", - зазначають у прес-службі.

У процедурі захисту взяли участь науковці з Києва, Львівщини, професорсько-викладацький склад СНУ. Після дискусії вченою радою прийнято одноголосне рішення про присвоєння митрополиту ступеня кандидата історичних наук.

"Сарана з Росії" і розстріли. Як оббирали київських "олігархів"

Як і сьогодні, пересічні люди 100 років тому вірили у ледь не чарівну силу керівних посад в країні. Промовистим прикладом, який яскраво характеризує віру у силу ухвалених постанов, стала ситуація з бензином. Коли навесні 1919-го виникла катастрофічна його нестача, то Раднарком УСРР ухвалив цілком логічне рішення про припинення з 21 березня "видачі бензину та інших сумішей, необхідних для броньовиків і авіації".

Понівечені долі: репресії проти рятівників євреїв у СРСР

Одні з найбільш шанованих та визнаних у світі українців – Праведники народів Світу. На жаль, щодо деяких з них радянська влада проводила політику репресій. Про трагічні долі Праведників у СРСР.

Розстріляний «Кармелюк». Історія Степана Шагайди

«Батько сполотнів, побілів мов стіна. Поки робили обшук, перетрушуючи одяг, білизну, книги, мої іграшки, батькові й мамі не дозволяли розмовляти. І лише коли дозволили на виході попрощатися, мама запитала у батька: «Стьопо, скажи чесно, ти в чому-небудь винен?» «Присягаюся найдорожчим для мене – життям мого сина, що я ні в чому не винен!» – відповів він із сльозами в голосі».

Розстріляний у 38-му, «помер» від інфаркту у 43-му

Якщо у Вашій сім’ї, родині є свідоцтво про смерть, датоване 1950-ми роками, у якому зазначено, що Ваш репресований родич помер в 1943 році від інфаркту міокарда, то тут все ВИГАДАНО – і дата, і причина. Справжнім залишається лише сам факт смерті. Так радянська влада намагалася приховати свою участь у знищенні мільйонів людей без будь-якого слідства.