АНОНС: У Львові молодих науковців вчитимуть працювати з відкритими архівами

Семінар «Відкриті архіви для молодих науковців» відбудеться у Львові 10 грудня

Центр досліджень визвольного руху запрошує до участі студентів та аспірантів.

Історики, дослідники та архівісти розкажуть про специфіку роботи з архівними джерелами для написання наукових робіт. Також презентують нещодавно знайдені документи, які будуть цікавими для дослідників українського визвольного руху.

Молоді науковці під час практичних сесій зможуть поспілкуватися з експертами щодо пошуку архівних документальних матеріалів для своїх робіт, а також відкрити для себе нові напрямки для досліджень. Окрім цього, учасникам покажуть, як відбувається робота над реставрацією виявлених документів, які сьогодні продовжують знаходити в різних місцях.

Організатори покривають транспортні витрати та проживання для учасників, які цього потребуватимуть.

Для участі потрібно заповнити реєстраційну форму http://bit.ly/2qM4OAm (дедлайн — 10:00, 2 грудня). Результати відбору — не пізніше 23:59 2 грудня.

У разі додаткових питань писати на скриньку: history@cdvr.org.ua

Організатори та партнери заходу:

Центр Досліджень Визвольного Руху, Український інститут національної пам'яті, Національний музей "Тюрма на Лонцького", Історичний факультет Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.

10 грудня 2019 р., вівторок.

Місце: м. Львів, вул. С. Бандери, 1, Національний музей-меморіал "Тюрма на Лонцького".

Подія у Facebook.

 

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.