У стіні італійського музею знайшли картину Клімта «Портрет жінки». Вважалося, що її вкрали 22 роки тому

В італійському місті Пʼяченца знайшли картину австрійського художника Густава Клімта «Портрет жінки», вартість якої оцінюється в €60 мільйонів. Полотно було вкрадене в 1997 році і входило до списку найбільш розшукуваних предметів мистецтва Італії.

Про це повідомляє The Бабель із посиланням на The Guardian.

 

10 грудня 2019 року "Портрет жінки" виявив працівник одного з муніципальних підприємств Пʼяченци, який чистив стіни галереї Річчі Одді від плюща.

Він побачив закриту залізними дверима порожнину в стіні; всередині лежала картина, загорнена в чорний пакет для сміття. Співробітники галереї впізнали в ній "Портрет жінки" Клімта.

Вони вивчили печатки і штампи на звороті полотна і припустили, що знахідка є оригіналом (раніше спливало близько шести або семи підробок "Портрета жінки"). Однак остаточно її справжність визначить експертиза.

Вважається, що крадії планували повернутися по полотно Клімта, але не зуміли зробити це через посилені заходи безпеки в галереї Річчі Одді.

Очільник департаменту культури мерії Пʼяченци Джонатан Папамаренг піддав сумніву цю версію. По-перше, за його словами, після крадіжки територію галереї ретельно оглядали. По-друге, полотно дуже добре збереглося.

"Воно у відмінному стані. Важко повірити, що воно впродовж 22 років було заховано в стіні, близько до землі й рослин", — говорить Папамаренга.


Довідково. Густав Клімт написав картину "Портрет жінки" в 1916 або 1917 році. У 1925-му полотно купив аристократ з Пʼяченци Джузеппе Річчі Одді. Колекціонер заповідав своє зібрання предметів мистецтва місту, і після його смерті їх виставили у галереї, яка отримала його імʼя. "Портрет жінки" був найціннішим експонатом галереї Річчі Одді.

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.