На Львівщині 2020 стане Роком митрополита Шептицького, родини Лип і Вишиваного

18 грудня, відбулося засідання постійної комісії з питань культури, історико-культурної спадщини, туризму, духовного відродження та засобів масової інформації.

Про це інформує Гал-Інфо із посиланням на прес-службу Львівської облради.

 

Члени комісії погодили проєкти рішення "Про проголошення 2020 року Роком митрополита Андрея Шептицького", "Про проголошення 2020 року Роком Івана, Ганни та Юрія Лип", "Про проголошення 2020 року Роком Василя Вишиваного".

Крім того, депутати підтримали ініціативу голови спілки офіцерів України, полковника П. Костюка та групи громадських організацій та громадських активістів Львівщини щодо відзначення 100-річчя створення Української військової організації та проголошення 2020 року "Роком Української військової організації".

Варто зауважити, що комісія також розглянула низку бюджетних пропозицій щодо виділення коштів у 2020 році на проведення реставраційних робіт пам'яток архітектури місцевого значення.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.