Спецпроект

На Львівщині зніматимуть фільм про євреїв у часи Другої світової війни

Представники ізраїльської кінокомпанії LACO FILMS зустрілись із керівництвом Львівської області, аби обговорити зйомки майбутнього фільму “Кімната Маріани” режисера Емануеля Фінкеля. Сюжет фільму заснований на реальних подіях, які відтворюють життя єврейської родини з ґетто у роки Другої світової війни.

Про це повідомила пресслужба Львівської обласної державної адміністрації, передає Локальна історія.

 

Основні локації зйомки – територія Західної України, а саме Львівська область.

Генеральний продюсер компанії LACO FILMS Алексі Осмоловські повідомив, що фільм буде знятий повністю українською мовою.

"Одна з головних героїнь є відомою французькою акторкою сучасності й вона з вересня минулого року спеціально для ролі у фільмі розпочала вчити українську мову. Для повного занурення глядача у автентичність тих часів'', – розповів Алексі Осмоловські.

Водночас голова Львівської облдержадміністрації Максим Козицький наголосив на важливості втілення таких проєктів у життя.

"Добре, що саме Львівщину обрано місцем для зйомок, добре, що глядачі зможуть більше дізнатися про історію нашого краю, побачити нашу архітектуру, природу і загалом ознайомитися з Україною та Львівщиною.

Тішуся, що все це можна буде побачити на великих екранах світових кінотеатрів. Добре кіно спонукає глядачів приїздити сюди як туристи, поширювати інформацію про нашу область та Україну, розуміти нашу історію та наш національний характер'', – переконаний Козицький.

За результатами зустрічі кіномитці сформують орієнтовний перелік задач, які потребуватимуть можливої допомоги чи координації зусиль з керівництвом відповідних департаментів ЛОДА.

Підготовка до зйомок розпочнеться у березні. Їх планують розпочати у квітні та закінчити до червня. Загалом у зйомках візьмуть участь понад 300 осіб.

Бюджет фільму становить понад 4 мільйони євро.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.