Спецпроект

На Львівщині зніматимуть фільм про євреїв у часи Другої світової війни

Представники ізраїльської кінокомпанії LACO FILMS зустрілись із керівництвом Львівської області, аби обговорити зйомки майбутнього фільму “Кімната Маріани” режисера Емануеля Фінкеля. Сюжет фільму заснований на реальних подіях, які відтворюють життя єврейської родини з ґетто у роки Другої світової війни.

Про це повідомила пресслужба Львівської обласної державної адміністрації, передає Локальна історія.

 

Основні локації зйомки – територія Західної України, а саме Львівська область.

Генеральний продюсер компанії LACO FILMS Алексі Осмоловські повідомив, що фільм буде знятий повністю українською мовою.

"Одна з головних героїнь є відомою французькою акторкою сучасності й вона з вересня минулого року спеціально для ролі у фільмі розпочала вчити українську мову. Для повного занурення глядача у автентичність тих часів'', – розповів Алексі Осмоловські.

Водночас голова Львівської облдержадміністрації Максим Козицький наголосив на важливості втілення таких проєктів у життя.

"Добре, що саме Львівщину обрано місцем для зйомок, добре, що глядачі зможуть більше дізнатися про історію нашого краю, побачити нашу архітектуру, природу і загалом ознайомитися з Україною та Львівщиною.

Тішуся, що все це можна буде побачити на великих екранах світових кінотеатрів. Добре кіно спонукає глядачів приїздити сюди як туристи, поширювати інформацію про нашу область та Україну, розуміти нашу історію та наш національний характер'', – переконаний Козицький.

За результатами зустрічі кіномитці сформують орієнтовний перелік задач, які потребуватимуть можливої допомоги чи координації зусиль з керівництвом відповідних департаментів ЛОДА.

Підготовка до зйомок розпочнеться у березні. Їх планують розпочати у квітні та закінчити до червня. Загалом у зйомках візьмуть участь понад 300 осіб.

Бюджет фільму становить понад 4 мільйони євро.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.