На Львівщині археологи знайшли артефакти часів Римської імперії

У Червоноградському районі Львівської області археологи виявили артефакти часів Римської імперії.

Про це повідомляє Львівська обласна державна адміністрація.

 

"Розвідкові розкопки нововідкритої пам'ятки часів германських племен виявили два нові унікальні археологічні обʼєкти: поховання з обрядовими предметами всередині та заглиблену споруду, призначення якої поки залишається загадкою", — йдеться у повідомленні.

Знахідку виявили біля села Карів. Зазначається, що в похованні, крім людських решток, археологи знайшли фрагменти двох скляних кубків, "аналогів яким в Україні немає". Крім того, знайшли уламки рогового тришарового гребеня, бронзову застібку (фібулу), частини деревʼяної скриньки, оббитої бронзовими пластинками з декоративними цвяшками і половинку жетона з білого пастового скла.

 

"Такі жетони використовували для римських настільних ігор", — повідомила директорка департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА Олена Василько.

За словами дослідників, всі ці коштовні предмети Римської імперії свідчать про те, що тут поховано багатого чоловіка. А саму знахідку датують початком ІІІ ст. після Р.Х. і відносять до вельбарської культури, яку залишили східногерманські племена готів.

Досліджувати околиці села Карів почали у 2017 році, коли місцеві краєзнавці знайшли давній меч та інші металеві вироби. Розпочавши роботи, археологи зрозуміли, що це — давній могильник германських племен, яких на цих теренах не мало б бути.

"Карів як археологічна знахідка — відкриття століття. І не тільки для України: бронзовий казан з атташами у вигляді чоловічих фігур, який ми віднайшли давніше, є третьою такою знахідкою у світі.

Крім того, могильник свідчить, що на цих територіях проживали люди, про існування яких на українських теренах досі було невідомо. Припускаємо, що це група людей із Середнього Дунаю, які оселилися тут у результаті надзвичайних обставин, а саме через так звані Маркоманські війни 166—180 років", — заявив керівник розкопок, кандидат історичних наук Ярослав Онищук.

Археологи додали, що щороку відкопують на згаданій території нові важливі знахідки та артефакти, а тому дослідження триватимуть.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.