На Львівщині археологи знайшли артефакти часів Римської імперії

У Червоноградському районі Львівської області археологи виявили артефакти часів Римської імперії.

Про це повідомляє Львівська обласна державна адміністрація.

 

"Розвідкові розкопки нововідкритої пам'ятки часів германських племен виявили два нові унікальні археологічні обʼєкти: поховання з обрядовими предметами всередині та заглиблену споруду, призначення якої поки залишається загадкою", — йдеться у повідомленні.

Знахідку виявили біля села Карів. Зазначається, що в похованні, крім людських решток, археологи знайшли фрагменти двох скляних кубків, "аналогів яким в Україні немає". Крім того, знайшли уламки рогового тришарового гребеня, бронзову застібку (фібулу), частини деревʼяної скриньки, оббитої бронзовими пластинками з декоративними цвяшками і половинку жетона з білого пастового скла.

 

"Такі жетони використовували для римських настільних ігор", — повідомила директорка департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА Олена Василько.

За словами дослідників, всі ці коштовні предмети Римської імперії свідчать про те, що тут поховано багатого чоловіка. А саму знахідку датують початком ІІІ ст. після Р.Х. і відносять до вельбарської культури, яку залишили східногерманські племена готів.

Досліджувати околиці села Карів почали у 2017 році, коли місцеві краєзнавці знайшли давній меч та інші металеві вироби. Розпочавши роботи, археологи зрозуміли, що це — давній могильник германських племен, яких на цих теренах не мало б бути.

"Карів як археологічна знахідка — відкриття століття. І не тільки для України: бронзовий казан з атташами у вигляді чоловічих фігур, який ми віднайшли давніше, є третьою такою знахідкою у світі.

Крім того, могильник свідчить, що на цих територіях проживали люди, про існування яких на українських теренах досі було невідомо. Припускаємо, що це група людей із Середнього Дунаю, які оселилися тут у результаті надзвичайних обставин, а саме через так звані Маркоманські війни 166—180 років", — заявив керівник розкопок, кандидат історичних наук Ярослав Онищук.

Археологи додали, що щороку відкопують на згаданій території нові важливі знахідки та артефакти, а тому дослідження триватимуть.

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.