На Львівщині археологи знайшли артефакти часів Римської імперії

У Червоноградському районі Львівської області археологи виявили артефакти часів Римської імперії.

Про це повідомляє Львівська обласна державна адміністрація.

 

"Розвідкові розкопки нововідкритої пам'ятки часів германських племен виявили два нові унікальні археологічні обʼєкти: поховання з обрядовими предметами всередині та заглиблену споруду, призначення якої поки залишається загадкою", — йдеться у повідомленні.

Знахідку виявили біля села Карів. Зазначається, що в похованні, крім людських решток, археологи знайшли фрагменти двох скляних кубків, "аналогів яким в Україні немає". Крім того, знайшли уламки рогового тришарового гребеня, бронзову застібку (фібулу), частини деревʼяної скриньки, оббитої бронзовими пластинками з декоративними цвяшками і половинку жетона з білого пастового скла.

 

"Такі жетони використовували для римських настільних ігор", — повідомила директорка департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА Олена Василько.

За словами дослідників, всі ці коштовні предмети Римської імперії свідчать про те, що тут поховано багатого чоловіка. А саму знахідку датують початком ІІІ ст. після Р.Х. і відносять до вельбарської культури, яку залишили східногерманські племена готів.

Досліджувати околиці села Карів почали у 2017 році, коли місцеві краєзнавці знайшли давній меч та інші металеві вироби. Розпочавши роботи, археологи зрозуміли, що це — давній могильник германських племен, яких на цих теренах не мало б бути.

"Карів як археологічна знахідка — відкриття століття. І не тільки для України: бронзовий казан з атташами у вигляді чоловічих фігур, який ми віднайшли давніше, є третьою такою знахідкою у світі.

Крім того, могильник свідчить, що на цих територіях проживали люди, про існування яких на українських теренах досі було невідомо. Припускаємо, що це група людей із Середнього Дунаю, які оселилися тут у результаті надзвичайних обставин, а саме через так звані Маркоманські війни 166—180 років", — заявив керівник розкопок, кандидат історичних наук Ярослав Онищук.

Археологи додали, що щороку відкопують на згаданій території нові важливі знахідки та артефакти, а тому дослідження триватимуть.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".