Кінофотофоноархів підготував виставку до 100-річчя першого Зимового походу Армії УНР

На сайті Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г. С. Пшеничного оприлюднено виставку світлин про Перший Зимовий похід Армії УНР

Центральний державний кінофотофоноархів України ім. Г. С. Пшеничного підготував та оприлюднив на своєму сайті виставку "Армія Української Народної Республіки. До 100-річчя Першого зимового походу".

Бронепоїзд
Бронепоїзд "Вільна Україна", здобутий вояками Армії УНР в бою з Червоною армією у 1919 р.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 2-154001

З 6 грудня 1919 р. по 6 травня 1920 р. тривав Перший зимовий похід Армії Української Народної Республіки під проводом генерал-полковника Михайла Омеляновича-Павленка. Його учасники мали всі шанси загинути у боях, але з мінімумом втрат вийшли з пекла, гордо піднявши над головами синьо-жовтий стяг.

З виставкою можна ознайомитись на сайті ЦДКФФА України ІМ. Г. С. Пшеничного

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.