У Лондоні чоловік пошкодив картину Пікассо вартістю $26 мільйонів

Британська поліція відкрила справу проти чоловіка, який 28 грудня намагався пошкодити картину Пабло Пікассо, представлену в лондонській галереї Тейт Модерн.

Про це пише ВВС.

 

Йдеться про роботу "Погруддя жінки". Експерти оцінюють її вартість у 20 мільйонів фунтів (це понад 26 мільйонів доларів).

За деякими даними, зловмиснику вдалося порвати картину - повністю чи частково, не уточнюється.

Представники галереї не розкривають, в якому стані перебуває полотно.

"Витвір мистецтва передано нашій команді для експертної оцінки. Центр Tate продовжує роботу", - повідомили у Тейт Модерн.

Затриманий - 20-річний Шакіл Мейсі. Він заперечує звинувачення на свою адресу.

Попереднє судове слухання за його справою заплановане на 30 січня.

Картину "Погруддя жінки" Пабло Пікассо написав у Парижі в травні 1944 року - в останні місяці нацистської окупації.

На полотні зображена муза і коханка художника Дора Маар.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.