Спецпроект

Справу визнання митрополита Андрея Шептицького Праведником Народів Світу можуть розглянути повторно

Про таку заяву ізраїльського інституту «Яд Вашем» повідомив синкел у справах монашества Львівської архиєпархії УГКЦ о. Юстин Бойко, один із ініціаторів листа із проханням визнання праведного митрополита Андрея Шептицького Праведником народів світу.

Про це йдеться на сайті Синоду єпископів УГКЦ.

Митрополит Андрей Шептицький
Митрополит Андрей Шептицький

9 січня 2020 року на ім`я Голови координаційної ради ювілею 150-ліття від дня народження блаженного Климентія Шептицького з національного меморіалу катастрофи і героїзму "Яд Вашем" надійшла відповідь у справі звернення щодо визнання митрополита Андрея Шептицького Праведником народів світу.

З таким проханням до згаданої інституції звернулися учасники міжнародної наукової конференції: "Отець Климентій Шептицький (1869–1951): життєвий і духовний шлях блаженного Католицької Церкви", яка проходила у Львові 16 листопада 2019 року.

У відповіді підписантам згаданого звернення пані Катя Гусарова, керівник сектору країн СНД у відділі "Праведники народів світу" Яд Вашем, звертає увагу на те, що "питання про нагородження митрополита Андрея не раз піднімалося і обговорювалося спеціальною комісією з присвоєння цього почесного звання.

Серед членів комісії був і равин Давид Кахане, який брав участь в обговоренні цього питання. Через широко відомі причини (співпраця з німецькими окупантами, участь у створенні дивізії СС "Галичина") комісія не прийняла позитивного рішення".

При цьому офіційний представник Інституту "Яд Вашем" зазначає, що "справу митрополита Андрея можна повернути на повторний розгляд, якщо будуть отримані невідомі дотепер документи і свідчення, які по-новому висвітлюють діяльність митрополита в період німецької окупації".

Слід зазначити, що у справі вивчення спадщини митрополита Андрея УГКЦ знаходиться на початковому етапі, адже до сих пір немає жодної окремої наукової інституції, яка б займалася цим питанням.

Зрештою, питання беатифікації митрополита Андрея у багатьох аспектах також впирається у питання детального вивчення його життя і діяльності.

Цього року виповнюється 155 років від дня народження праведного митрополита Андрея. В УГКЦ переконані, що кожну таку дату повинні використовувати для ознайомлення ширшого загалу нашого суспільства з його думками та ідеями, цінностями, на яких він будував життя Церкви і України.

Радянські служби безпеки утримували цілі департаменти, які десятиліттями працювали над очерненням постаті митрополита Андрея, адже прекрасно розуміли, що він є символом не тільки УГКЦ, але й символом незалежної України. А тому, потрібно буде ще дуже багато часу, щоб належно пізнати і осмислити його спадщину.

Беатифікація митрополита Андрея, на яку сподівається УГКЦ, відкриє дорогу до його публічного почитання як святого мужа Церкви. Але, завдання пізнати його спадщину і передати її наступним поколінням ніхто за нас не виконає.

У певній мірі процес беатифікації митрополита Андрея тісно переплітається з процесом його визнання Праведником народів світу.

Визнання митрополита Андрея Праведником народів світу для українців — це питання історичної справедливості, а для врятованих ним євреїв — це питання честі і боргу перед Мойсеєм Українського народу, який у XX ст. у часи Другої світової війни став також своєрідним Мойсеєм, який рятував їх перед знищенням тоталітарною системою нацизму.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.