У Львові спалахнув скандал щодо будівництва каплиці в Шевченківському гаю, її демонтують

У Львові на території Свято-Іванівської лаври УГКЦ, розташованої в Музеї архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького, припинять будівництво нової каплиці. Натомість сюди перевезуть історичну дзвіницю з Бойківщини.

Таке рішення ухвалила робоча група з розв'язання конфліктної ситуації, до якої входили представники музею, міськради та духовенства, повідомив на брифінгу заступник міського голови Львова Андрій Москаленко, передає кореспондент Укрінформу.

 

"Вчора під час засідання робочої групи були заслухані всі сторони конфлікту, озвучені висновки юридичного департаменту, який вивчав правову сторону питання, та інших профільних інституцій. Ми прийняли рішення, що будівництво каплиці, яке здійснювалось без належних документів, буде припинено та демонтовано силами та коштами тих, хто його здійснював", – зазначив Москаленко.

Також робоча група підтримала протокол науково-методичної ради музею № 5 від 09 жовтня 2020 року, в якому йдеться про те, що до музею планується перевезти історичну дзвіницю з села Тухля. Цей об'єкт буде доповненням сформованого історичного ансамблю музею.

Раніше на території Свято-Іванівської лаври Студійського уставу УГКЦ, що розташована у Шевченківському гаю, представники духовенства розпочали будівництво нової каплиці. Натомість у самому Музеї народної архітектури і побуту стверджують, що це робилося без дозвільної документації. Трудовий колектив музею запропонував перевезти сюди старовинну дзвіницю із села Тухля, що на Бойківщині.

"Надалі ми працюватимемо над тим, щоб втілити в життя цей план, врятувати ще одну пам'ятку дерев'яної архітектури Західної України та передати її в користування монахів Свято-Іванівської лаври, щоб вона функційно працювала як каплиця", – зазначив директор Музею народної архітектури і побуту ім. К. Шептицького Роман Назаровець.

Натомість отець Юстин Бойко, який є ініціатором будівництва літньої каплиці, поширив у Фейсбуці відеозвернення, в якому зазначає, що рішення робочої групи має політичне забарвлення і скероване на те, щоб його особисто "усунути з офіційних розмов про розвиток Свято-Іванівської лаври та Музею народної архітектури та побуту".

"Згідно з рішенням, яке озвучили у Львівській міській раді, літню каплицю, яку ми почали споруджувати, демонтувати і перевезти до Святоуспенської Унівської лаври", – зазначив Бойко.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".