В Італії митрополиту Андрею Шептицькому надали титул Праведника

Комітет «Саду Праведників – Ґаріво» міста Мілан визнав митрополита Андрея Шептицького Праведником, вписавши його ім’я серед «Праведників Монте Стелла».

Церемонія вручення відзнаки відбулася 7 жовтня у Саді Праведників Мілану, повідомляє Секретаріат Глави УГКЦ в Римі на вебсторінці УГКЦ.

 

"Під час Другої світової війни український митрополит Андрей Шептицький прийняв у митрополичі палати та греко-католицькі монастирі сотні переслідуваних євреїв, рятуючи їх від смерті.

Ризикуючи власним життям, він писав до Гітлера та Гімлера, завзято протестуючи проти винищення євреїв та забороняючи українцям брати участь у нацистських акціях", — як зазначається, про це йдеться в пергаменті відзнаки.

Для отримання відзнаки Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав делегував владику Діонісія, делегата з повними правами апостольського екзарха для українців візантійського обряду, у супроводі керівника Секретаріату Глави УГКЦ в Римі о. Андрія Солецького та капелана української громади м. Мілан о. Ігоря Крупи.

Як зазначається, разом з митрополитом Андреєм Шептицьким асоціація "Ґаріво" надала титул Праведника іншим десятьом особам, які рятували євреїв, ризикуючи власним життям.

"Вшанування Праведників є унікальною нагодою не лише згадати минуле, а й задуматись над сьогоденням. Праведники є не лише постатями минулого, вони є прикладом відваги та людяності для сучасних поколінь, тому пам'ять про них є для нас святим обов'язком", — наголосив голова Міської ради Мілану та президент Комітету гарантів Асоціації "Ґаріво" Ламберто Бертоле.

До присутніх також звернувся віцепрезидент Союзу єврейских організацій Італії Джорджо Мортара. У своєму слові він зазначив, що "є дві категорії Праведників: ті, які рятували людські життя під час великих трагедій людства, як, наприклад, Голокост, і ті, які своїми вчинками у щоденному житті запобігають виникненню подібних трагедій".

Зауважується, що вручення відзнаки Праведника для митрополита Шептицького відбулося у відповідь на прохання Блаженнішого Святослава.

Попередньо церемонія присвоєння відзнаки мала відбутися 6 березня, але у зв'язку із запровадженням карантинних заходів була скасована. У попередніх заходах також передбачалась участь Глави УГКЦ.

У своєму листі до президента "Гаріво" Габріела Ніссіма Блаженніший Святослав висловив вдячність єврейській спільноті за "гідне визнання героїчного прикладу митрополита Андрея Шептицького в його боротьбі проти будь-якої форми приниження людської гідності та захисту людських прав, а особливо — його любові до ближнього".

"Від імені УГКЦ висловлюю асоціації "Ґаріво" слова вдячності та високого визнання за віддану працю у місії плекання живої пам'яті для виховання глобальної відповідальності", — йдеться в листі глави УГКЦ.


Довідково. Асоціація "Сад Праведників – Ґаріво" працює в Мілані з 1999 року та займається присвоєнням звання Праведника для людей, які під час різних геноцидів проявили моральну стійкість та людяність у порятунку осіб іншої національності, ризикуючи власним життям.

Президентом асоціації є Ґабріель Ніссім, відомий історик та автор багатьох книг про геноциди та героїчні історії окремих людей, які виявили моральну стійкість перед тоталітарними режимами.

З ініціативи "Ґаріво" у різних країнах світу були створені пам'ятні сади, у яких висаджуються дерева на честь Праведників людства; проведено низку ініціатив законодавчого характеру на рівні Європейського Союзу, зокрема щодо встановлення Дня Праведника; реалізовано багато просвітницьких проєктів з метою популяризації прикладу Праведників для запобігання злочинам минулого в наш час.

З ініціативи "Ґаріво" в Італії та інших країнах були засновані Сади Праведників, а у 2012 році у відповідь на ініціативу Асоціації Європейський парламент встановив Європейський день Праведника Ґаріво 6 березня.

Країна Газарія. Коли Чорне море було італійським

Найдавнішою європейською картою, дату виготовлення якої ми знаємо достеменно, вважають портолан П'єтро Весконті 1311 року. І на ньому, разом з рідною для картографа Італією, зображена й Україна – точніше північне узбережжя Чорного моря із Кримом.

"Бруд війни. Солдати на полі бою у Другій світовій". Уривок із книжки Мері Луїзи Робертс

Американська історикиня Мері Луїза Робертс пропонує інший погляд на Другу світову, зосереджуючись не на описі стратегій і битв, а на "соматичній історії" фронту — історії людського тіла. На основі мемуарів та свідчень учасників боїв у Нормандії, Апеннінах та Арденнах вона простежила, як тіло солдата водночас ставало і головним інструментом війни, і її найвразливішою жертвою.

Кіндрат Полуведько. Арешт у Харкові як відлуння гучного вбивства у Роттердамі

Після кількох бесід із чекістами Афанасій Іващенко став агентом на псевдо "Вчитель" і погодився ввести свого "товариша по партії" Павла Полуведька в коло керівних діячів закордонного центру УПСР у Празі. Для виведення за кордон їм придумали відповідну "легенду". Оскільки слідство за справою Кіндрата Полуведька завершилося і йому "світило" так само 5 років заслання у віддалених регіонах срср, перед друзями й колегами наочно продемонстрували сцену його відправлення до місця відбування покарання.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?