В Італії митрополиту Андрею Шептицькому надали титул Праведника

Комітет «Саду Праведників – Ґаріво» міста Мілан визнав митрополита Андрея Шептицького Праведником, вписавши його ім’я серед «Праведників Монте Стелла».

Церемонія вручення відзнаки відбулася 7 жовтня у Саді Праведників Мілану, повідомляє Секретаріат Глави УГКЦ в Римі на вебсторінці УГКЦ.

 

"Під час Другої світової війни український митрополит Андрей Шептицький прийняв у митрополичі палати та греко-католицькі монастирі сотні переслідуваних євреїв, рятуючи їх від смерті.

Ризикуючи власним життям, він писав до Гітлера та Гімлера, завзято протестуючи проти винищення євреїв та забороняючи українцям брати участь у нацистських акціях", — як зазначається, про це йдеться в пергаменті відзнаки.

Для отримання відзнаки Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав делегував владику Діонісія, делегата з повними правами апостольського екзарха для українців візантійського обряду, у супроводі керівника Секретаріату Глави УГКЦ в Римі о. Андрія Солецького та капелана української громади м. Мілан о. Ігоря Крупи.

Як зазначається, разом з митрополитом Андреєм Шептицьким асоціація "Ґаріво" надала титул Праведника іншим десятьом особам, які рятували євреїв, ризикуючи власним життям.

"Вшанування Праведників є унікальною нагодою не лише згадати минуле, а й задуматись над сьогоденням. Праведники є не лише постатями минулого, вони є прикладом відваги та людяності для сучасних поколінь, тому пам'ять про них є для нас святим обов'язком", — наголосив голова Міської ради Мілану та президент Комітету гарантів Асоціації "Ґаріво" Ламберто Бертоле.

До присутніх також звернувся віцепрезидент Союзу єврейских організацій Італії Джорджо Мортара. У своєму слові він зазначив, що "є дві категорії Праведників: ті, які рятували людські життя під час великих трагедій людства, як, наприклад, Голокост, і ті, які своїми вчинками у щоденному житті запобігають виникненню подібних трагедій".

Зауважується, що вручення відзнаки Праведника для митрополита Шептицького відбулося у відповідь на прохання Блаженнішого Святослава.

Попередньо церемонія присвоєння відзнаки мала відбутися 6 березня, але у зв'язку із запровадженням карантинних заходів була скасована. У попередніх заходах також передбачалась участь Глави УГКЦ.

У своєму листі до президента "Гаріво" Габріела Ніссіма Блаженніший Святослав висловив вдячність єврейській спільноті за "гідне визнання героїчного прикладу митрополита Андрея Шептицького в його боротьбі проти будь-якої форми приниження людської гідності та захисту людських прав, а особливо — його любові до ближнього".

"Від імені УГКЦ висловлюю асоціації "Ґаріво" слова вдячності та високого визнання за віддану працю у місії плекання живої пам'яті для виховання глобальної відповідальності", — йдеться в листі глави УГКЦ.


Довідково. Асоціація "Сад Праведників – Ґаріво" працює в Мілані з 1999 року та займається присвоєнням звання Праведника для людей, які під час різних геноцидів проявили моральну стійкість та людяність у порятунку осіб іншої національності, ризикуючи власним життям.

Президентом асоціації є Ґабріель Ніссім, відомий історик та автор багатьох книг про геноциди та героїчні історії окремих людей, які виявили моральну стійкість перед тоталітарними режимами.

З ініціативи "Ґаріво" у різних країнах світу були створені пам'ятні сади, у яких висаджуються дерева на честь Праведників людства; проведено низку ініціатив законодавчого характеру на рівні Європейського Союзу, зокрема щодо встановлення Дня Праведника; реалізовано багато просвітницьких проєктів з метою популяризації прикладу Праведників для запобігання злочинам минулого в наш час.

З ініціативи "Ґаріво" в Італії та інших країнах були засновані Сади Праведників, а у 2012 році у відповідь на ініціативу Асоціації Європейський парламент встановив Європейський день Праведника Ґаріво 6 березня.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.