У Львові презентують відреставровану картину французького художника Жоржа де Ла Тура

У львівській Галереї мистецтв імені Бориса Возницького презентують картину французького художника з провінції Лотарингія Жоржа де Ла Тура «Платіж» або відома, як «У лихваря».

Полотно є одним із 32-х відомого митця, які загалом є у світі, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

 

Протягом року картину реставрували львівські фахівці і відкрили кілька таємниць. Передусім тепер можна побачити ім'я художника ліворуч на картині – де Ла Тур, а також частину дати, коли він її створив – 16.. . Однак навіть графологи не могли сказати точнішої дати написання полотна.

Припускають, що це були 1623-1624 роки. Цінність відкритого підпису у тому, що у світі є дев'ять його полотен, на яких видно авторський підпис. Дізнались реставратори про те, що капелюшок на голові одного з зображених персонажів не берет, а у формі таблетки. Фахівці побачили це після зняття трьох нашарувань на картині, яка раніше реставрувалась.

"Загалом було сім шарів, а це лакування, перелакування. Зараз відкрилась глибина перспективи. Непогані художники перемальовували, але Ла Тур – кращий.

Після реставрації гарно змінені у кольорі показалось зображення стола і деяких фігур, надзвичайно красиво відкрився перед. Було питання про розмір твору.

Судячи з того, що показує композиція і літери підпису, думаємо, що 2-2,5 см обрізані, тобто кардинально твір не змінився. Краї були знищені через перетягування", – каже реставраторка Інна Дмитрук-Сорохтей.

За припущенням львівських музейників, картина потрапила у Львів завдяки доньці Белзького воєводи Анни Цетнер, яка вчетверте вийшла заміж за представника дому Ґізів Ежена Лямбеска з Лотарингії, який замовив картину Жоржу де Ла Туру і, очевидно, привіз цю роботу у Львів для коханої жінки.

Орієнтовна вартість відреставрованої картини складає 5 мільйонів євро. До 26 січня оглянути роботу французького художника можна в Палаці Потоцьких, а далі картину повезуть у Мілан.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.