Експерти встановили, хто намалював незвичайний автопортрет ван Гога

Картину намалював Ван Гог, коли перебував у психіатричній клініці.

Експерти підтвердили автентичність автопортрета нідерландського художника Вінсента ван Гога, який належить  Норвезькому національному музею в Осло, повідомляє ТСН із посиланням на artnet News.

 

Таку заяву зробили у Музеї ван Гога в Амстердамі після проведеного масштабного дослідження. Детальні "технічні та стилістичні дослідження" показали, що картина належить пензлю художника. 

Ван Гог намалював власний портрет наприкінці серпня 1889 року, коли перебував у психіатричній клініці в місті Сен-Ремі на півдні Франції.

Музейники кажуть, що ця картина особлива. "До цього часу це – єдина робота, про яку відомо, що він намалював її під час психічного захворювання", - розповіли експерти.

Слід зауважити, що цю картину Музей Осло купив 1910 року, але через 60 років фахівці засумнівалися, чи дійсно її автор Ван Гог, бо історія походження полотна була невідома. Крім того, коричнево-зелені пігменти та похмура палітра здавалися незвичними для художника, який відомий своїми яскравими блюзами.

Саме тому працівники норвезького музею звернулися за допомогою до нідерландських колег з Музею Ван Гога, аби вони провели повну експертизу твору мистецтва.

Експертиза тривала близько шести років. Після неї дослідники дійшли висновку, що це "безпомилково належить руці ван Гога".

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".