Експерти встановили, хто намалював незвичайний автопортрет ван Гога

Картину намалював Ван Гог, коли перебував у психіатричній клініці.

Експерти підтвердили автентичність автопортрета нідерландського художника Вінсента ван Гога, який належить  Норвезькому національному музею в Осло, повідомляє ТСН із посиланням на artnet News.

 

Таку заяву зробили у Музеї ван Гога в Амстердамі після проведеного масштабного дослідження. Детальні "технічні та стилістичні дослідження" показали, що картина належить пензлю художника. 

Ван Гог намалював власний портрет наприкінці серпня 1889 року, коли перебував у психіатричній клініці в місті Сен-Ремі на півдні Франції.

Музейники кажуть, що ця картина особлива. "До цього часу це – єдина робота, про яку відомо, що він намалював її під час психічного захворювання", - розповіли експерти.

Слід зауважити, що цю картину Музей Осло купив 1910 року, але через 60 років фахівці засумнівалися, чи дійсно її автор Ван Гог, бо історія походження полотна була невідома. Крім того, коричнево-зелені пігменти та похмура палітра здавалися незвичними для художника, який відомий своїми яскравими блюзами.

Саме тому працівники норвезького музею звернулися за допомогою до нідерландських колег з Музею Ван Гога, аби вони провели повну експертизу твору мистецтва.

Експертиза тривала близько шести років. Після неї дослідники дійшли висновку, що це "безпомилково належить руці ван Гога".

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.