155-річчя митрополита Андрея Шептицького відзначатимуть на державному рівні

29 липня 2020 року Україна на загальнодержавному рівні відзначатиме 155 років з дня народження Митрополита УГКЦ Андрея Шептицького.

Про це йдеться на сайті Синоду Єпископів УГКЦ.

Пам'ятник Митрополиту Андрею у Львові
Пам'ятник Митрополиту Андрею у Львові

Проєкт постанови Верховної Ради України "Про відзначення ювілеїв у 2020 році" було прийнято на засіданні парламенту 14 січня.

З ініціативи народного депутата Павла Бакунця, (122 округ — Яворівщина та Жовківщина), випускника Українського католицького університету, до переліку ювілейних дат, які у 2020 році повинні відзначатися на державному рівні, потрапило й вшанування 155-річчя з дня народження Митрополита УГКЦ, який очолював Церкву 1901–1944 рр.

"Вважаю Андрея Шептицького справжнім наставником громади та відданим громадським діячем. Він є прикладом лідера та людиною з великої букви, моїм духовним наставником. Для мене було справою честі зініціювати та підтримати відзначення цієї пам'ятної дати.

Зі зверненням про відзначення ювілею Митрополита до мене також зверталася Яворівська районна рада та небайдужі громадяни. Гордий з того, що 155 років з дня народження Митрополита Андрея будуть відзначатися на державному рівні" — зазначив Павло Бакунець.


Довідково. Митрополит Андрей Шептицький (Глава УГКЦ 1901–1944) народився 29 липня 1865 року в с. Прилбичі, що на Яворівщині. За час свого служіння значно розбудував греко-католицьку Церкву як в Україні, так і за кордоном.

Будучи одним із найбагатших людей Галичини, щедро спонсорував українські культурно-просвітницькі товариства, надавав стипендії молодим митцям. У 1905 році заснував Національний музей у Львові і придбав для нього велику кількість експонатів.

Підтримував українську економічну діяльність, сприяв відкриттю кооперативів. Як Галицький митрополит був депутатом Віденського парламенту та Галицького сейму. Зазнавав утисків більшовиків. Помер 1 листопада 1944 року внаслідок тяжкої хвороби.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".

Михайло Воскобійник. Останній Голова Української Національної Ради

22 серпня 1992 року на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України повноважні представники Державного центру УНР в екзилі склали свої повноваження і передали їх у Києві очільникам відновленої України. Серед них був Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник. На той час в архівних фондах української зовнішньої розвідки лежала ще не розсекречена справа-формуляр на нього під назвою "Елегантний".

Сухомлинський VS Макаренко: остаточне вирішення церковного питання в Павлиші

Ім'ям Василя Сухомлинського названо вулиці та навчальні заклади, його, як педагога і досі шанують не лише в Україні, а навіть у Китаї. Навколо нього сформовано образ гуманіста, "павлиського добротворця", який щиро любив дітей та віддавав їм своє серце. Часом Сухомлинського навіть зараховують до покоління "шістдесятників" у педагогіці, намагаючись створити образ прихованого борця з комуністичною системою.