У Києві зареєстрували петицію про перейменування вулиці Пушкінської на Асфальтовану

Громадський активіст Олександр Аронець зареєстрував на сайті Київради петицію із закликом перейменувати вулицю Пушкінську в Києві на вулицю Асфальтовану.

Про це повідомляє "Новинарня" із посиланням на міський сайт петицій.

 

"З метою об'єднання суспільства, заради подолання відмінностей, щоб бути єдиною країною кожного дня пропоную перейменувати вулицю Пушкінську в Києві на вулицю Асфальтовану. Метро "Льва Толстого" пропонується перейменувати на метро "Освітлене". Вулицю Московську – на Неважлива", – зазначено в тексті петиції №9310.

"Немає різниці, тому такі назви топонімів мають нас об'єднати", – зазначив Аронець.

На своїй сторінці у фейсбуці Олександр Аронець підтвердив, що виступив із такими ініціативами про перейменування після новорічного виступу президента Володимира Зеленського.

Глава держави закликав українців шанувати різноманіття і сприймати без ворожнечі співвітчизників, які мають інші погляди.
За словами президента, "ми всі уявляємо країну однаково: де немає війни. Де неважливо, як названа вулиця, бо вона освітлена та заасфальтована. Де немає різниці біля якого пам'ятника ти чекаєш дівчину, в яку закоханий".

Звернення Зеленського викликало жваву дискусію в соцмережах. Багатьма воно було потрактоване як відмова від національної ідентифікації в стилі "какая разница".

Щоб петицію розглянула столична рада, вона має набрати 10 тисяч підписів. За перші кілька годин гротескна петиція Аронця має 64 підписи.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.