У Китаї розкопали ще дві сотні воїнів Теракотової армії

У гробниці китайського імператора Цинь Ші Хуанді знайшли ще 200 воїнів так званої Теракотової армії – ансамблю статуй людей у повний зріст, що, за задумом, мала охороняти правителя в потойбічному світі.

Про це пише "Громадське" із посиланням на Newsweek.

 

Відкриття зробили під час розкопок комори "1" на площі 400 квадратних метрів.

Серед знахідок – також 12 глиняних коней, залишки двох колісниць, бронзові мечі, луки та емальовані щити.

Керівник розкопок Шен Маошень у коментарі китайському інформаційному агентству "Сіньхуа" зазначив, що знайдених воїнів можна поділити на дві групи: частина з них тримає у руках жердини, а частина – луки.

Довідка. Теракотова армія – знаменика пам'ятка давньокитайської історії. Її створили десь 2200 років тому, аби захистити покійного імператора Цинь Ші Хуанді в потойбічному житті. Свою назву вона отримала через матеріал, з якого виготовлені статуї – теракоту, кольорову глину з пористою будовою. За оцінками, Теракотова армія налічує всього 8000 солдатів, понад 500 коней і 130 колісниць. Її розташували в трьох коморах, які мають назви "1", "2", і "3" відповідно до часу відкриття. Розкопки в гробниці Цинь Ші Хуанді тривають і досі.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.