Ройтбурда остаточно поновили на посаді директора музею

Звільнення українського художника Олександра Ройтбурда з посади директора Одеського художнього музею 4 вересня 2019 року було незаконним. Таке рішення ухвалив суддя Приморського районного суду Одеси Денис Донцов.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

 

"Позовну вимогу задовольнити частково – визнати незаконним і скасувати рішення обласної ради. Часткове задоволення пов'язане із тим, що позивач продовжував виконувати свої обов'язки", – наголосив суддя.

"Я не хочу війн із обласною радою, я хочу, щоб воно (рішення – ред.) стало підставою для встановлення нормальних робочих відносин", – заявив Ройтбурд після оголошення рішення.

Судове засідання неодноразово переносили через неявку представників юридичного управління обласної ради. На засідання 10 лютого обласна рада відправила заступника начальника юридичного управління облради Олександра Сосніна.


Нагадуємо, що рішення про звільнення Ройтбурда з посади директора музею було ухвалене голосуванням Одеської обласної ради, проте художник продовжував фактично виконувати свої обов'язки.

Він також одразу заявив, що оскаржуватиме звільнення в суді та назвав його "реваншем ідіотизму". Обласна державна адміністрація також не стала розривати контракт із художником. У жовтні 2019 року міністерство культури, молоді та спорту назвало рішення про звільнення безпідставним.

Художника звільнили з другої спроби – перша відбулася ще 16 серпня 2019 року. Тоді питання внесли в попередній порядок денний, але пізніше його звідти прибрали.

Ройтбурд переміг у конкурсі на посаду директора Одеського художнього музею 6 грудня 2017 року. 19 березня 2018 року голова облдержадміністрації підписав п'ятирічний контракт із Ройтбурдом, призначивши його директором музею. Кандидатуру художника тоді не підтримала обласна рада.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.