Спецпроект

У Києві презентували видання «Меморіальна бібліотека Джеймса Мейса в НаУКМА: путівник»

У Науковій бібліотеці Національного університету «Києво-Могилянська академія» презентували науково-довідкове видання «Меморіальна бібліотека Джеймса Мейса в НаУКМА: путівник». У путівнику представлено опис книжкової та архівної колекції відомого американського дослідника історії України, видатного громадського діяча Джеймса Мейса.

Матеріали з його особистої колекції до Наукової бібліотеки Національного університету "Києво-Могилянська академія" передала у 2005 році вдова дослідника Наталя Дзюбенко-Мейс, повідомляє Національний музей Голодомору-геноциду.

 

На підставі цієї колекції було сформовано Меморіальну бібліотеку Джеймса Мейса НаУКМА. Крім повного опису книжкового зібрання й архівних документів дослідника, до путівника увійшла бібліографія праць Джеймса Мейса — книжки, статті з газет і часописів, збірників, енциклопедій, матеріали конференцій.

Нове видання презентувала директорка Національної бібліотеки НаУКМА Тетяна Чорна. Вона розповіла про підготовку путівника та про важливість подібних видань. Особиста бібліотечна колекція може багато розповісти про її власника — вона відбиває його особисті зацікавлення та вподобання.

Презентацію продовжила Тетяна Ярошенко — віцепрезидентка з наукової роботи НаУКМА, яка розповіла про внесок Джеймса Мейса у дослідження теми Голодомору.

Таїсія Сидорчук — керівниця Науково-дослідного центру орієнталістики імені Омеляна Пріцака, яка долучилася до упорядкування путівника, розповіла про свій досвід роботи над виданням.

Вона зазначила, що матеріали у путівнику систематизовано за тематико-видовим принципом. Він складається з двох частин: книжкові видання та опис архіву Джеймса Мейса. Основна частина книжкової колекції – понад 1,5 тис. видань.

Перший заступник генерального директора Національного музею Голодомору-геноциду Ірина Батирєва наголосила на важливій ролі Джеймса Мейса у дослідженні теми Голодомору та у визнанні Голодомору геноцидом української нації. Збірка його документів є важливим джерелом у вивченні не лише теми Голодомору, а й у дослідженні радянських репресій в Україні та їхніх наслідків.

Метро “Дорогожичі” чи “Бабин Яр”: інтелектуали про ідею перейменування станції

У зв’язку з активним громадським обговоренням ініціативи щодо перейменування станції “Дорогожичі” Київського метрополітену на “Бабин Яр” співробітники Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства звернулися до авторитетних українських митців, істориків, журналістів та громадських діячів із проханням висловити своє ставлення до цієї ідеї.

Репортажі із повсталого Києва

Протести, які відбувалися в Україні протягом трьох місяців, були дзеркалом, у яке міг поглянути ЄС і побачити, у якому стані є цінності, на яких він був побудований. І відповісти: чи і як саме може їх захищати поза своїм центром? Відчути силу своїх інституцій та їхню здатність прийти на допомогу тим, хто за реалізацію мрії приєднатися до Європи готовий платити життям. Порівняти свою здатність до ведення політики «м’якої сили» із «реалізмом» сатрапів, які грабують власний народ та всіма можливими способами чіпляються за владу. Включно з бійнею, влаштованою на мирних маніфестаціях.

Брати Шептицькі і єврейський народ. Частина ІІ

Одним із вагомих епізодів у життєписі Митрополита Андрея Шептицького, як і в життєписі його молодшого брата бл. свщмч. Климентія — Праведника Народів Світу, є їхня участь у порятунку галицьких євреїв у часи Голокосту. Більшість інформації черпаємо зі спогадів очевидців, Порятунок євреїв — спільна справа братів, як і діяльність, спрямована на погашення антисемітських настроїв у тодішньому суспільстві, хоча більшість документів підписана самим Митрополитом. Парадокс у тому, що о. Климентій Шептицький був визнаний «Праведником народів світу» за порятунок євреїв у часи Голокосту, натомість заслугам Митрополита Андрея у такому визнанні було відмовлено.

Як відбувалися парламентські вибори в Галичині 100 років тому?

Виборчий кодекс, який почав діяти в Україні з початку 2020 року, суттєво змінює принцип голосування, переведення голосів у мандати, нарізку округів, що, звісно, не омине і Львівщину. Це викликає певні історичні паралелі з 1907 роком, коли в Австро-Угорщині відбулася виборча реформа, яка суттєво змінила правила виборів у Галичині. Тоді використовувалася виключно мажоритарна виборча система, яка відтепер не використовується в Україні під час парламентських і місцевих вибрів до рад із кількістю виборців більше як 90 тисяч осіб