Спецпроект

У Києві презентували видання «Меморіальна бібліотека Джеймса Мейса в НаУКМА: путівник»

У Науковій бібліотеці Національного університету «Києво-Могилянська академія» презентували науково-довідкове видання «Меморіальна бібліотека Джеймса Мейса в НаУКМА: путівник». У путівнику представлено опис книжкової та архівної колекції відомого американського дослідника історії України, видатного громадського діяча Джеймса Мейса.

Матеріали з його особистої колекції до Наукової бібліотеки Національного університету "Києво-Могилянська академія" передала у 2005 році вдова дослідника Наталя Дзюбенко-Мейс, повідомляє Національний музей Голодомору-геноциду.

 

На підставі цієї колекції було сформовано Меморіальну бібліотеку Джеймса Мейса НаУКМА. Крім повного опису книжкового зібрання й архівних документів дослідника, до путівника увійшла бібліографія праць Джеймса Мейса — книжки, статті з газет і часописів, збірників, енциклопедій, матеріали конференцій.

Нове видання презентувала директорка Національної бібліотеки НаУКМА Тетяна Чорна. Вона розповіла про підготовку путівника та про важливість подібних видань. Особиста бібліотечна колекція може багато розповісти про її власника — вона відбиває його особисті зацікавлення та вподобання.

Презентацію продовжила Тетяна Ярошенко — віцепрезидентка з наукової роботи НаУКМА, яка розповіла про внесок Джеймса Мейса у дослідження теми Голодомору.

Таїсія Сидорчук — керівниця Науково-дослідного центру орієнталістики імені Омеляна Пріцака, яка долучилася до упорядкування путівника, розповіла про свій досвід роботи над виданням.

Вона зазначила, що матеріали у путівнику систематизовано за тематико-видовим принципом. Він складається з двох частин: книжкові видання та опис архіву Джеймса Мейса. Основна частина книжкової колекції – понад 1,5 тис. видань.

Перший заступник генерального директора Національного музею Голодомору-геноциду Ірина Батирєва наголосила на важливій ролі Джеймса Мейса у дослідженні теми Голодомору та у визнанні Голодомору геноцидом української нації. Збірка його документів є важливим джерелом у вивченні не лише теми Голодомору, а й у дослідженні радянських репресій в Україні та їхніх наслідків.

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.