Спецпроект

У Києві презентували видання «Меморіальна бібліотека Джеймса Мейса в НаУКМА: путівник»

У Науковій бібліотеці Національного університету «Києво-Могилянська академія» презентували науково-довідкове видання «Меморіальна бібліотека Джеймса Мейса в НаУКМА: путівник». У путівнику представлено опис книжкової та архівної колекції відомого американського дослідника історії України, видатного громадського діяча Джеймса Мейса.

Матеріали з його особистої колекції до Наукової бібліотеки Національного університету "Києво-Могилянська академія" передала у 2005 році вдова дослідника Наталя Дзюбенко-Мейс, повідомляє Національний музей Голодомору-геноциду.

 

На підставі цієї колекції було сформовано Меморіальну бібліотеку Джеймса Мейса НаУКМА. Крім повного опису книжкового зібрання й архівних документів дослідника, до путівника увійшла бібліографія праць Джеймса Мейса — книжки, статті з газет і часописів, збірників, енциклопедій, матеріали конференцій.

Нове видання презентувала директорка Національної бібліотеки НаУКМА Тетяна Чорна. Вона розповіла про підготовку путівника та про важливість подібних видань. Особиста бібліотечна колекція може багато розповісти про її власника — вона відбиває його особисті зацікавлення та вподобання.

Презентацію продовжила Тетяна Ярошенко — віцепрезидентка з наукової роботи НаУКМА, яка розповіла про внесок Джеймса Мейса у дослідження теми Голодомору.

Таїсія Сидорчук — керівниця Науково-дослідного центру орієнталістики імені Омеляна Пріцака, яка долучилася до упорядкування путівника, розповіла про свій досвід роботи над виданням.

Вона зазначила, що матеріали у путівнику систематизовано за тематико-видовим принципом. Він складається з двох частин: книжкові видання та опис архіву Джеймса Мейса. Основна частина книжкової колекції – понад 1,5 тис. видань.

Перший заступник генерального директора Національного музею Голодомору-геноциду Ірина Батирєва наголосила на важливій ролі Джеймса Мейса у дослідженні теми Голодомору та у визнанні Голодомору геноцидом української нації. Збірка його документів є важливим джерелом у вивченні не лише теми Голодомору, а й у дослідженні радянських репресій в Україні та їхніх наслідків.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.