Директора Хмельницького облархіву, який прив'язав до автомобіля собаку і тягнув його дорогою - звільнено

Голова Хмельницької обласної державної адміністрації Дмитро Габінет звільнив директора обласного архіву Володимира Байдича, який прив'язав до автомобіля собаку і тягнув його дорогою, і ледь не замучив до смерті.

Про це повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на розпорядження про звільнення.

 

Володимир Байдич перед звільненням також отримав догану "за вчинення дисциплінарного проступку – дії, яка шкодить авторитету державну службу" та "використання повноважень в особистих інтересах" (службового автомобіля. - Ред.).

"Звільнити 7 лютого 2020 року Байдича Володимира Григоровича з посади директора Державного архіву Хмельницької області", - йдеться в документі.

Нагадуємо, що в Хмельницькій області слідчі відкрили кримінальне провадження за ч. 3 статті 299 Кримінального кодексу України (жорстоке поводження з тваринами) за фактом знущання над собакою – чоловік прив'язав тварину до буксирувального тросу та волочив за автомобілем.

Живодером виявився директор Хмельницького обласного архіву і колишній віцемер обласного центру Володимир Байдич.

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.