У Венеції евакуювали понад 3,5 тисячі осіб через бомбу часів Другої світової

У Венеції в неділю, 2 лютого, проходила операція зі знешкодження бомби часів Другої світової війни, через що довелося евакуювати понад 3,5 тисячі людей.

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на DW.

 

"Через операцію зі знешкодження бомби на материковій частині Венеції були евакуйовані понад 3500 місцевих жителів і зупинено рух транспорту", - йдеться в повідомленні.

Бомба вагою 220 кг була виявлена в материковій частині міста. На час операції з її вилучення було зупинено рух усіх видів транспорту в районі виявлення. Це створило труднощі для туристів, які прагнули потрапити на острівну частину міста.Приблизно о 12.30 за місцевим часом дороги були знову відкриті.

Влада повідомила, що бомба успішно вилучена та найближчим часом буде знешкоджена у відкритому морі.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.