У Полтаві відкрили меморіальну дошку учаснику бою під Крутами

До 102-ї річниці Дня пам’яті полеглих в битві під Крутами на фасаді Свято-Миколаївському храмі відкрили меморіальну дошку Демидові Бурку.

Про це повідомляє видання "Зміст".

 

Відкриття меморіальної дошки відбулося у неділю, 2 січня. Як розповів регіональний представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар, Демид Бурко був учасником бою під Крутам.

Коли Демид Бурко емігрував до Німеччини, то написав цілу низку книг зі історії церкви, зокрема, спогади Митрополита Липківського та книгу "Українська автокефальна церква вічне джерело життя".

"Це воїн на духовному фронті, оскільки Демид Бурко у роки Другої світової війни відновлював Українську автокефальну православну церкву, був секретарем полтавського єпархіального управління Української Автокефальної Церкви. Бурко є одним із тих, хто створював український Червоний Хрест у Полтаві у роки Другої світової війни" - відзначив О. Пустовгар.

Олег Пустовгар
Олег Пустовгар

За словами українського історика, краєзнавця, голова Полтавського міського осередку Всесвітнього товариства "Просвіта" ім. Т. Г. Шевченка Тараса Пустовіта, Петро Ротач був першим, хто почав досліджувати життя Демида Бурка. У 1997 році літературознавець опублікував публікацію про його життя у "Полтавські єпархіальних відомостях".


Відзначимо, що ініціатива відкриття меморіальної дошки належить Українському інституту національної пам'яті.


Довідка. Демид Бурко народився 29 серпня, 1894 року у селі Пирогів Тиврівського Ямпільського району Вінницької області. Водночас життя його пов'язане й з Полтавою та селом Яреськи Полтавської області.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.